Народознавство

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/menu.inc on line 745.

Знову про гутництво

Народні ремесла українців, зокрема, гутництво я вже описувала. Зокрема й ТУТ. Досліджуючи цей народний промисел, натрапила на "Путешествие Елисаветградской провинцией".
Під час подорожі у 1774 році по Єлизаветградській провінції Йоган-Антон Гільденштедт (доктор медицини, вчений-природознавець) цікаво описує обладнання та технологічний процес гути, яка здійснювала свою роботу поблизу с.Нестерівка (зараз с. Ве́ршаці Чигиринського району). Промислове підприємство було засноване у 1763 році поміщиком Діцем. З опису Й.А. Гільденштедта стає зрозуміло, що виготовлення скла являється економічно невигідним, збитковим виробництвом, оскільки завдає непоправної шкоди лісовим насадженням тай взагалі не приносить великого визиску.  
За словами мандрівника, виготовлення скла відбувається наступним чином. У доменній печі з 6-ма глиняними «тиглями» (форми для плавлення) вариться 150 фунтів піску, 37,5 фунтів крейди та поташу. Для виготовлення горілчано-винного посуду в скломасу додають ще 9 фунтів селітри, 4 фунти миш’яку та 1 фунт перекису марганцю. Пісок використовується місцевий, усе інше – закуповується. Після плавлення в тиглях маса виймається за допомогою рурок, що мають 5 футів довжини і охолоджується в спеціальній «холодній печі». Охолоджені скляні циліндри знову розм’якшують, видувають або розпростовують у листи (віконне скло), а потім загартовують.

Баклага ХVІІ ст.

Фрагмент кухля ХVІІ ст.

Стакан ХVІІ ст.

Пляшка ХVІІ ст.
Майстер отримує за роботу третину вартості виготовлених виробів. Підмайстри отримують платню: за склянку – 2 полушки (мідна дрібна монета), за чарку – 3. Якщо вони працюють старанно, то в змозі заробляти 1-1,5 крб. щоденно.
Фотографії виробів з гутного скла зроблені в музеї Богдана Хмельницького в Чигирині. Експонати були знайдені під час археологічної експедиції під керівництвом Д.П.Куштана у 2005-2006рр. у м. Чигирин.
Категорії: Народознавство

Одеські катакомби

Відомо, що Одеські катакомби – це найдовший у світі підземний лабіринт, протяжністю близько 2,5 тис. км. Велетенське підземне царство розгалужується подекуди кількома ярусами та має свої звивисті безсистемні вулиці. Катакомби утворилися шляхом видобутку вапняку, який використовують для будівельних потреб.


Під час бурхливої забудови Одеси (в першій половині XIX ст.) промисел з видобутку каміння зазнав найбільшого розквіту. Розквітали й «Одеські катакомби». Спочатку вапняк добували в межах міста, потім через просідання ґрунту та обвали будівель видобуток перенесли в околичну зону. Наразі добування здійснюється в селі Ковалівка, в селі Фомина Балка Біляєвського району + нелегали.
Офіційний екскурсійний маршрут катакомбами проводять у с.Нерубайське Біляївського району Одеської області. Справжні поціновувачі підземного світу глузують над такими «виходами» і щиро підсміюються над туристами-катакомбістами. Вилазку в «дикі катакомби» можуть організувати досвідчені професіонали, послуги яких представлені ТУТ. Вартість двохгодинної подорожі по підземному лабіринту (приблизно 2,5-3 км.) складає 300 гривень з людини.
Чесно кажучи, офіційна екскурсія Нерубайськими катакомбами мене не дуже вразила. Можливо через те, що відвідувати таке місце потрібно невеликою групою, у будній день, коли немає так багато екскурсій, а екскурсовод не зовсім втомлений і безмежно закоханий у свою справу буде радий провести ошалілих туристів найнесподіванішими підземними дорогами.


Зі слів нашого гіда, Одеські катакомби служили притулком для контрабандистів, злочинців, бандитів, зрадників та безпритульних. В період радянсько-німецької війни в катакомбах ховалися від бомбардувань і артобстрілів місцеві жителі. Під час окупації в підземних лабіринтах перебувало партизанське підпілля. Після війни покинуті катакомби використовуються під склади, підвали, приміщення для вирощування грибів, або ще гірше, у підземні порожнини зливають каналізаційні стоки.
Власне, експозиція Нерубайського меморіалу-музею «Партизанська слава» відтворює діяльність та побут розвідувально-диверсійного загону під командуванням Володимира Олександровича Молодцова (у підпіллі - Бадаєва).

Капітан Держбезпеки СРСР В.О.Молодцов (Бадаєв)

Вхід до музею «Партизанська слава»  
Підземна частина експозиції включає такі атрибути партизанського життя: кухню, гуртожиток для чоловіків та окремо для жінок, навчальний тир, штабну кімнату, лазню, шпиталь для поранених бійців.

Пічка з усіма кухонно-спартанськими атрибутами  

Мисник

Хлібопічка  

Мукомельний пристрій  

У чоловічому гуртожитку

Жіночий гуртожиток  
Жіночий, та в принципі і чоловічий гуртожитки являють собою підвальне приміщення з мурованою долівкою в задній частині печери.

Один з атрибутів ванної кімнати  

Кімната для прання і просушування білизни  
Доречно наголосити, що партизанам дошкуляла постійна сирість і холод (+9 - +14 градусів по Цельсію, вологість до 90%). А за специфічним запахом цвілі, вороги безпрограшно дізнавалися, що перед ними підпільники-катакомбісти. Тому партизанам постійно доводилося сушити одяг, а патрони і зброю, аби вони не відсиріли, зберігати у себе на шиї чи біля грудей.  

Стелла у одному з тунелів  

Клятва партизана

Штабна кімната

Рація

Кімната червоного командира

Тир

Кімната для навчання (школа)
Бадаєвці у складі 69 чоловік (з них 5 жінок) діяли двома групами. Перша група партизан базувалась безпосередньо в катакомбах, інші члени організації знаходилися на конспіративних квартирах в Одесі. За час своєї діяльності загін здійснив низку диверсій на залізниці, знищив велику кількість ворожих солдатів і офіцерів.
Оглянувши штучні підземні коридори ми по східцях піднялися до наземної частини оглядової експозиції, яка складається з власне, меморіальної зали, величезного багатометрового пам’ятника «Народні месники» (1975 р.), а також стели Пам’яті.

Експозиційна зала наземної частини музею

Наземна споруда музейного приміщення
У меморіальній залі, в яку ми піднялися прямо з катакомб, на стендах експонується інформація про походження одеських каменоломень та про славнозвісний загін Молодцова-Бадаєва. Поряд з меморіальною залою встановлено скульптурну композицію «Народні месники», яка відображає групу партизан, які вийшли з катакомб на виконання бойового завдання.

Пам’ятник «Народні месники», встановлений над катакомбами

Стелла пам’яті
Особисто для себе я склала уявлення про одеські лабіринти та вияснила, що іншим разом потрібно здійснити мандрівку «дикими катакомбами». А щоб цікавіше було таким туристам як я, існує легенда, за якою один з одеських капітанів, йдучи в плавання заховав до кращих часів у підземних лабіринтах макет золотого корабля. Доречі, його так ніхто поки що не знайшов.
Категорії: Народознавство

Одеські катакомби

Відомо, що Одеські катакомби – це найдовший у світі підземний лабіринт, протяжністю близько 2,5 тис. км. Велетенське підземне царство розгалужується подекуди кількома ярусами та має свої звивисті безсистемні вулиці. Катакомби утворилися шляхом видобутку вапняку, який використовують для будівельних потреб.


Під час бурхливої забудови Одеси (в першій половині XIX ст.) промисел з видобутку каміння зазнав найбільшого розквіту. Розквітали й «Одеські катакомби». Спочатку вапняк добували в межах міста, потім через просідання ґрунту та обвали будівель видобуток перенесли в околичну зону. Наразі добування здійснюється в селі Ковалівка, в селі Фомина Балка Біляєвського району + нелегали.
Офіційний екскурсійний маршрут катакомбами проводять у с.Нерубайське Біляївського району Одеської області. Справжні поціновувачі підземного світу глузують над такими «виходами» і щиро підсміюються над туристами-катакомбістами. Вилазку в «дикі катакомби» можуть організувати досвідчені професіонали, послуги яких представлені ТУТ. Вартість двохгодинної подорожі по підземному лабіринту (приблизно 2,5-3 км.) складає 300 гривень з людини.
Чесно кажучи, офіційна екскурсія Нерубайськими катакомбами мене не дуже вразила. Можливо через те, що відвідувати таке місце потрібно невеликою групою, у будній день, коли немає так багато екскурсій, а екскурсовод не зовсім втомлений і безмежно закоханий у свою справу буде радий провести ошалілих туристів найнесподіванішими підземними дорогами.


Зі слів нашого гіда, Одеські катакомби служили притулком для контрабандистів, злочинців, бандитів, зрадників та безпритульних. В період радянсько-німецької війни в катакомбах ховалися від бомбардувань і артобстрілів місцеві жителі. Під час окупації в підземних лабіринтах перебувало партизанське підпілля. Після війни покинуті катакомби використовуються під склади, підвали, приміщення для вирощування грибів, або ще гірше, у підземні порожнини зливають каналізаційні стоки.
Власне, експозиція Нерубайського меморіалу-музею «Партизанська слава» відтворює діяльність та побут розвідувально-диверсійного загону під командуванням Володимира Олександровича Молодцова (у підпіллі - Бадаєва).

Капітан Держбезпеки СРСР В.О.Молодцов (Бадаєв)

Вхід до музею «Партизанська слава»  
Підземна частина експозиції включає такі атрибути партизанського життя: кухню, гуртожиток для чоловіків та окремо для жінок, навчальний тир, штабну кімнату, лазню, шпиталь для поранених бійців.

Пічка з усіма кухонно-спартанськими атрибутами  

Мисник

Хлібопічка  

Мукомельний пристрій  

У чоловічому гуртожитку

Жіночий гуртожиток  
Жіночий, та в принципі і чоловічий гуртожитки являють собою підвальне приміщення з мурованою долівкою в задній частині печери.

Один з атрибутів ванної кімнати  

Кімната для прання і просушування білизни  
Доречно наголосити, що партизанам дошкуляла постійна сирість і холод (+9 - +14 градусів по Цельсію, вологість до 90%). А за специфічним запахом цвілі, вороги безпрограшно дізнавалися, що перед ними підпільники-катакомбісти. Тому партизанам постійно доводилося сушити одяг, а патрони і зброю, аби вони не відсиріли, зберігати у себе на шиї чи біля грудей.  

Стелла у одному з тунелів  

Клятва партизана

Штабна кімната

Рація

Кімната червоного командира

Тир

Кімната для навчання (школа)
Бадаєвці у складі 69 чоловік (з них 5 жінок) діяли двома групами. Перша група партизан базувалась безпосередньо в катакомбах, інші члени організації знаходилися на конспіративних квартирах в Одесі. За час своєї діяльності загін здійснив низку диверсій на залізниці, знищив велику кількість ворожих солдатів і офіцерів.
Оглянувши штучні підземні коридори ми по східцях піднялися до наземної частини оглядової експозиції, яка складається з власне, меморіальної зали, величезного багатометрового пам’ятника «Народні месники» (1975 р.), а також стели Пам’яті.

Експозиційна зала наземної частини музею

Наземна споруда музейного приміщення
У меморіальній залі, в яку ми піднялися прямо з катакомб, на стендах експонується інформація про походження одеських каменоломень та про славнозвісний загін Молодцова-Бадаєва. Поряд з меморіальною залою встановлено скульптурну композицію «Народні месники», яка відображає групу партизан, які вийшли з катакомб на виконання бойового завдання.

Пам’ятник «Народні месники», встановлений над катакомбами

Стелла пам’яті
Особисто для себе я склала уявлення про одеські лабіринти та вияснила, що іншим разом потрібно здійснити мандрівку «дикими катакомбами». А щоб цікавіше було таким туристам як я, існує легенда, за якою один з одеських капітанів, йдучи в плавання заховав до кращих часів у підземних лабіринтах макет золотого корабля. Доречі, його так ніхто поки що не знайшов.
Категорії: Народознавство

Інтернет-конференція

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
20 жовтня 2011 року відбудеться Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція
«Розвиток вітчизняного та зарубіжного дитячого руху: історія і сучасність».

Запрошуємо усіх бажаючих до обговорення наукової проблематики за адресою: http://kraeznavstvo.at.ua/forum/13
Категорії: Народознавство

Інтернет-конференція

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
20 жовтня 2011 року відбудеться Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція
«Розвиток вітчизняного та зарубіжного дитячого руху: історія і сучасність».

Запрошуємо усіх бажаючих до обговорення наукової проблематики за адресою: http://kraeznavstvo.at.ua/forum/13
Категорії: Народознавство

Сахнівська школа 80-их р.р.

Найвідвідуванішим місцем педагогічного паломництва у Черкаській області була і залишається Сахнівська школа. Архівний матеріал про авторську школу Захаренка вдалося відшукати у особистих фондах одного з викладачів Уманського педагогічного університету, який у 80-х роках керував студентським кіногуртком «Ракурс». Оцифрувати стару 8-мм плівку виявилось надзвичайно складно, адже раритетну апаратуру для відображення старого кіно шукати тепер можна лише у музеях. Проводити реконструкцію кіноплівки згодилась одна з провідних Київських фірм. І вже за три місяці 6 хвилин дорогоцінних кадрів були у цифровому форматі.
В аспекті сказаного відразу згадується «Лист у майбутнє» закладений захаренківцями 1967 року, який у Сахнівській школі відкриють лише 2 листопада 2017 року. У сейфі зберігаються думки, побажання, осмислення сенсу людського буття учителів, учнів, жителів села Сахнівка на чотирьох магнітофонних плівках. Генератори ідеї завбачливо поклали у схованку ще й магнітофон, бо уже зараз, як ми переконалися, важко знайти апаратуру тих часів.

P.S. Оскільки даний матеріал являється авторським, прошу вказувати посилання.
Категорії: Народознавство

Сахнівська школа 80-их р.р.

Найвідвідуванішим місцем педагогічного паломництва у Черкаській області була і залишається Сахнівська школа. Архівний матеріал про авторську школу Захаренка вдалося відшукати у особистих фондах одного з викладачів Уманського педагогічного університету, який у 80-х роках керував студентським кіногуртком «Ракурс». Оцифрувати стару 8-мм плівку виявилось надзвичайно складно, адже раритетну апаратуру для відображення старого кіно шукати тепер можна лише у музеях. Проводити реконструкцію кіноплівки згодилась одна з провідних Київських фірм. І вже за три місяці 6 хвилин дорогоцінних кадрів були у цифровому форматі.
В аспекті сказаного відразу згадується «Лист у майбутнє» закладений захаренківцями 1967 року, який у Сахнівській школі відкриють лише 2 листопада 2017 року. У сейфі зберігаються думки, побажання, осмислення сенсу людського буття учителів, учнів, жителів села Сахнівка на чотирьох магнітофонних плівках. Генератори ідеї завбачливо поклали у схованку ще й магнітофон, бо уже зараз, як ми переконалися, важко знайти апаратуру тих часів.

P.S. Оскільки даний матеріал являється авторським, прошу вказувати посилання.
Категорії: Народознавство

ГОНТІВ ЯР

Нещодавно зустрілася мені одна цікава легенда про Гонтів Яр. За народними переказами, у цій долині відбувався бій ватажка селянського повстання Івана Гонти з ворогами.

Категорії: Народознавство

Виграївські дачі

Цього року ми вирішили влаштувати відпочинок на берегах річки Рось. Запримітила я ці мальовничі місця ще минулого року, під час поїздки в селище Стеблів.

Береги річки Рось. Селище Стеблів
Категорії: Народознавство

Сумбурний жашківський край. Розповідь четверта. Жашківські околиці

Біля контори Жашківського цукрозаводу росте двохсотлітній дуб, який охороняється державою і є пам’яткою природи. Але нас на цей «військовий об’єкт стратегічного значення» не пустили, тож було вирішено дослідити гостинніші жашківські околиці.

Жашківський цукровий завод (1860 р. забудови) ...
Категорії: Народознавство

Сумбурний жашківський край. Розповідь третя. Жашків музично-мистецький

Після усіх пережитих колізій ми все таки вирішили не зупинятись на дослідженні міста Жашків. Поблукавши біля зачиненого у неділю (та ще й на Паску!) місцевого історичного музею, було досягнуто згоди відвідати хоча б музей гармоніки.


Категорії: Народознавство

Сумбурний жашківський край. Розповідь друга. Жашків релігійний, і не тільки…

Наступна краєзнавча розвідка – релігійно-духовна.
За даними жашківської районної ради у м. Жашкові налічується сім релігійних громад: УПЦ Московського патріархату, баптистів, євангелістів (п’ятидесятників), адвентистів, Християнська церква «Джерело любові», церква «Посольство Боже», церква віри євангельської «Спасіння». Мабуть дані застарілі, бо забули вказати відомості про УПЦ Київського патріархату.
Перед собою ми не ставили за мету відвідати кожну з релігійних святинь, тож до об’єктиву потрапили будівлі лише трьох цер...
Категорії: Народознавство

Сумбурний жашківський край. Розповідь перша. Конезавод.

Після ранкового освячення Паски та говіння ми вирішили не залишатися вдома, а дослідити, на цей раз, Жашківщину. Покопавшись у Інтернеті я виявила, що про Жашків та його околиці інформації в мережі майже немає.
Скупі відомості про місцеві пам’ятки (Жашківський історичний музей, музей гармоніки, місцевий парк 18 ст., цукровий завод 1860 р.) переплелися з насиченим життям богині Марічки і її коханого парня Антохи, який пр...
Категорії: Народознавство

ПРОГРАМА З КРАЄЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

                   

 Даний матеріал є авторською роботою учителя історії (вища категорія, старший вчитель) Пісківської ЗОШ І - ІІІ ст. Буринського р-ну Сумської обл. Тереніної Світлани Сергіївни. Педагогічний стаж 27 років. Твердо переконана, що усвідомлювати національне дитина повинна починати з колиски, дитячого садка, початкової ланки через казку і  пісню,  народний звичай і традицію, любов і повагу до отчого дому.

Знати своє коріння і свою історію, любити його – це найсвятіша і найдорожча потреба кожної порядної і поважаючої себе людини. Без знань про все це годі говорити про національну культуру, гідність, самовідданість і менталітет.

Розроблена мною  програма, розрахована на молодших школярів, бо якраз у них треба починати свідомо виховувати почуття патріотизму і національної гордості. Знання природи і історії села та родини стануть основою для вивчення історії України, ботаніки, географії, зоології в середній школі. Також набуті знання з краєзнавства можуть бути використані учнями на інших предметах початкового курсу навчання.

В процесі викладання курсу здійснюється зв’язок із життям; використовуються результати дитячих спостережень за природою, працею людей; зв’язок між поколіннями, безпосередня участь дітей у посильних практичних заходах. А це сприятиме: покращанню рівня знань і вихованості, навичок, поглиблення історичної пам’яті  про минуле і сучасність рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього; формуванню елементів екологічної культури, уявлень про навколишній світ і місце людини в ньому, участь у заходах дорослих по захисту і охороні природи краю; ознайомлення із здобутками народної (сімейної) культури, духовності і моралі; створенню передумов для усвідомлення, сприймання і засвоєння соціальних, морально- правових, історичних, національно-культурних традицій села Піски, Буринщини, Сумщини і України в цілому.

  ПРОГРАМА  З  КРАЄЗНАВСТВА   В 

 ПОЧАТКОВІЙ  ШКОЛІ

 

                           ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

 

                                                               Бо нива – це моя.

                                                               Тут я почну зажинок,

                                                               Бо кращий урожай не жде мене ніде,

                                                               Бо тисячі доріг,

                                                               Мільйон вузьких стежинок

                                                               Мене на ниву батьківську веде.

                                                                                            В. Симоненко  

 

               В незалежній Україні національно-культурне відродження  нашого народу стало реальністю. Все більше і більше зростає інтерес до минулого своєї Батьківщини, краю де народився і живеш, де виросло не одне покоління родичів, близьких і знайомих. А святе відчуття Батьківщини починається саме з батьківського порогу; свого села чи міста; вулиці, де пройшло дитинство; калини, яка росте біля порогу рідної хати; маминої пісні і власного родоводу. Ці почуття передаються із покоління в покоління з молоком матері. Знати своє коріння і свою історію, любити його – це найсвятіша і найдорожча потреба кожної порядної і поважаючої себе людини. Без знань про все це годі говорити про національну культуру, гідність, самовідданість і менталітет.

              Знання свого краю – невід’ємна частина духовності дитини, важливий засіб забезпечення нерозривного зв’язку минулого нашого краю з вітчизняною і світовою історією. Краєзнавство покликане стати своєрідним виявом поєднання макро- і макрорівнів, допоможе дітям читати книгу життя через крихітні частинки минулого не лише очима, а й розумом, самостійно розібратись куди веде шлях їхніх батьків і дідів, усього нашого народу.

             Пропонована програма розрахована на молодших школярів, бо якраз у них треба починати свідомо виховувати почуття патріотизму і національної гордості. Знання природи і історії села та родини стануть основою для вивчення історії України, ботаніки, географії, зоології в середній школі. Також набуті знання з краєзнавства можуть бути використані учнями на інших предметах початкового курсу навчання.

            В процесі викладання курсу здійснюється зв’язок із життям; використовуються результати дитячих спостережень за природою, працею людей; зв’язок між поколіннями, безпосередня участь дітей у посильних практичних заходах. А це сприятиме: покращанню рівня знань і вихованості, навичок, поглиблення історичної пам’яті  про минуле і сучасність рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього; формуванню елементів екологічної культури, уявлень про навколишній світ і місце людини в ньому, участь у заходах дорослих по захисту і охороні природи краю; ознайомлення із здобутками народної (сімейної) культури, духовності і моралі; створенню передумов для усвідомлення, сприймання і засвоєння соціальних, морально- правових, історичних, національно-культурних традицій села, Буринщини, Сумщини і України в цілому.

         Програма з краєзнавства в початковій школі передбачає такі змістові напрямки:

  1 кл. Знайомство із собою.

          Знайомство із своєю сім’єю.

          Знайомство із батьківським краєм.

          Знайомство із природою.

 

2кл.  Я – частинка рідного краю.

         Мудрості берегиня – бабусина скриня.

         Святині і свята краю.

         Подорож рідним краєм.

 

 3кл. Моє село – це рідна Україна.

         Україна починається з родини.

         Обереги нашої духовності.

         Топоніми краю.

 

 4кл.  Буринщина, яку я відкриваю для себе.

          Над Сеймом пролягло моє село.

       Родина – це вся Україна.

       Краса і біль Буринщини.

       Країна мого дитинства.

           Програма включає в себе різні форми і методи навчання, зорієнтовані на вивчення краєзнавства:

-        екскурсії до музеїв, Світлиці, в природу;

-        зустрічі із старожилами села, цікавими людьми, поетами, краєзнавцями, свідками історичних подій;

-        дидактичні ігри із краєзнавства;

-        ярмарки фольклору і предметів побуту;

-        практична робота по створенню родинного дерева;

-        краєзнавчі свята і розвідки;

-        знайомство і елементарна робота з картою;

-        бесіди і вікторини;

-              конкурси малюнків;

-        збір приказок, пісень, повір*їв, легенд, які побутують у селі та свідчень про минуле краю;

-        виставка родинних світлин;

-        години поезії місцевих авторів;

-        екологічні години і рейди;

-        виготовлення годівниць, догляд за рослинами та ін.

 

Пропонована програма носить рекомендаційний характер. Учитель може вносити зміни і доповнення до окремих тем, виходячи із власних і місцевих умов, а також накопиченого

краєзнавчого матеріалу.

             Підсумовуючи сказане, слід підкреслити, що курс краєзнавства у початковій школі дуже необхідний, бо покликаний покласти початок формуванню світогляду людини, українця, громадянина. А це неможливо  без любові до своєї «МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ» - до домівки, в якій народився, до маминих рук і татового слова, до стежки, що веде до школи, до бабусиної казки і поради. Відновити історію сім’ї, повернути дітей обличчям до забутих традицій, звичаїв, залучити до дідівських ремесел, навчити дбайливо ставитись до природи, історії, культури, мови, пам’яток, народної творчості і побуту. Зберегти пам’ять про тих, хто героїчно боровся і трагічно загинув у буремні роки історії; віддати шану землякам, які живуть на рідній землі, а особливо тим, які своїми справами зробили внесок у розвиток господарства, культури, науки краю – це і є основне завдання курсу і розробленої програми до нього.

           Курс  краєзнавства розрахований у 1 – 2 кл. на 17 год. (0,5 год. на тиждень ), у 3 – 4 кл. на 34 год. (1 год. на тиждень ). 

 

 

 

            

Програма   з   краєзнавства  «Знайомство з рідним краєм»

(  17 год.)

                                                           1 клас.

 

 

                     Зміст програми

       Учні повинні знати та вміти

  І. Знайомство із собою (1 год.)

 

Добрий день! Я – громадянин своєї Батьківщини.

 

Практично: Розучування гри «Хто я?» методом «Мікрофона».(Вміти розповідати про себе).

 

Учень має уявлення про:     

-              - себе як соціальну одиницю;

-              - себе як індивідуальність;   

-            Виявляє інтерес до:

-               - спілкування з ін. дітьми;

-               - своїх здібностей;

-               - оточуючого середовища;

-             Прагне до усвідомлення себе:

-               - як громадянина суспільства;

-               - усвідомлює свою роль у суспільстві.   

-         

  ІІ. Знайомство  із своєю сім’єю (7 год.)

Сім'я. Мама і тато, брати і сестри, бабуся, дідусь. Улюблені справи чи заняття. Що означає сім'я для людини. Як я допомагаю батькам. Мої обов'язки. Піклування про стареньких.

 

Практично: намалювати сімейний портрет

Учень має уявлення про:

-               - сім’ю, родичів, про їх заняття;

-               - повні імена батьків і рідних;

-               - дати народження рідних;

-           Виявляє інтерес до:

-               - справ своїх близьких;

-               - наслідування сімейних традицій;        

-            Прагне:

-                - надавати допомогу батькам ;

-                - піклуватися про старших;

-                - берегти теплі родинні відносини;

  ІІІ. Знайомство із батьківським краєм   (5 год.)

Край, де я народився. Село, вулиця, мій дім. Улюблені куточки села. Мої справи. Чим я можу бути корисним селу зараз і коли виросту. Мова мого народу.

 

Практично: екскурсія по селу.

Учень має уявлення про:

-               - свою Малу Батьківщину;

-               - свою домашню адресу;

-            Виявляє інтерес до:

-               - культури краю;

-               - життя села;

-               - об’єктів села;

-             Прагне:

-               - вивчати край, де живе;

-               - спілкуватись рідною мовою;

-               - бути патріотом села;

  ІУ. Знайомство із природою

        Рідного  краю  (4 год.)

Дерева. Квіти. Птахи. Тварини, Комахи.

Домашні улюбленці.

 

Практично: догляд за кімнатними квітами (у класі), кущами або деревами, висадженими біля школи.

Учень має уявлення про:

-               - природу рідного краю;

-               - взаємозв’язок між людиною і природою;

-              - домашні рослини і тварини – частина

-           природи ;

-            Виявляє інтерес до:

-               - життя рослин і тварин, птахів і комах;

-               - краси і гармонії навколишнього світу;

-            Прагне:

-               - вивчати  і оберігати природу;

-               - бути відповідальним за стан природи.

              Програма  з  краєзнавства  « Подорож  Малою  Батьківщиною»

                                                 17  год.

                                                               2 клас

 

            Зміст програми

  Учні повинні знати та вміти

  І. Я – частинка рідного краю (2 год. )

Я – житель с. Піски. Історія мого імені й імені моїх близьких. Моє село найкраще.  Від мене залежить доля села.

 

Практично: гра «Хто я?».

Вернісаж малюнків «Моє село».

Учень має уявлення:

-             - про себе, як частинку села і країни;

-             - про історію свого імені;

-           Виявляє інтерес до:

-             - себе і людей, які живуть поруч;

 Прагне:

-             - бути корисним суспільству;

-             - усвідомити своє значення;

-             - дізнатися більше про себе, товаришів

-             і село в якому живе;

 

   ІІ.  Мудрості берегиня –

         бабусина  скриня (5 год.)

Народні пісні, казки, лічилки, забавлянки, приказки, поговірки. Легенди краю. Мудрі вислови краян.

 

Практично: Створення папки «Кришталеве намисто».

Родинна ярмарка «Мамина колискова і бабусина казка».

Учень має уявлення:

-              - про сільський фольклор;

-           Виявляє інтерес :

-              - до народної пісні і слова;

-              - до сімейної мудрості;

-            Прагне:

-              - вивчати народні традиції і звичаї;

-              - брати участь у родинних святах;

   ІІІ. Свята  і святині  краю

           (5 год.)

Хліб, рушники, віночок – святині краю.

Традиції пов’язані з ними. Календарно – обрядові свята краю і участь у них дітей.

 

Практично: Участь учнів у одному із свят.

Учень має уявлення:

-             - про культуру краю;

-             - народні звичаї та обряди;

-              - сімейні традиції;

-           Виявляє інтерес:

-             - до мови краю;

-             - традицій народу;

-             - сімейних святинь і оберегів;

-             Прагне:

-             - більше дізнатися про свята і святині;

-             - бути бережливим господарем;

-             - брати участь у шкільних і сімейних

-                святах;

   ІУ.  Подорож   рідним

            краєм ( 5 год. )

Річка, ліс, храм, меморіальні комплекси, шкільний музей.

 

Практично: екскурсії і зустріч із краєзнавцями.

Учень має уявлення:

-            - об’єкти села;

-           Виявляє інтерес:

-            - до природи, культури, історії;

Прагне:

-            - бути бережливим;

-            - бути патріотом краю;

-            - знати якомога більше про край в

-              якому живе.

          Програма  з  краєзнавства «Барви рідного села»

34 год.

3 клас

        Зміст  програми

   Учні  повинні  знати  і  вміти

    І. Моє село – це рідна Україна

                          (9 год.)

С. Піски – це частинка України. Місцезнаходження села на карті Сумщини, України. Культурно – історичні пам’ятки села. Заклади і об'єкти села. Жителі (чисельність, національний і соціальний склад, заняття). Відомі люди, що народилися в Пісках.

 

Практично: Ознайомлення з творчістю поетеси Н. Виноградської (збірка «Веселкова Україна»

Година поезії «Веселкова Україна»

Конкурс ораторів «Моє село – моя колиска»

Учень має уявлення:

-            - про місцезнаходження села на карті;

-            - пам’ятки села;

-            - жителів села;

-            Виявляє інтерес до:

-            - історії розвитку села;

-            - сьогодення краю;

-            - історично-культурної спадщини;

-            Прагне:

-            - удосконалювати себе;

-            - брати приклад із життя відомих людей;

-            - вивчати край і бути його патріотом;

-            - знати відомих людей краю;

       ІІ. Україна  починається  з   

                родини (8 год.)       

Мої батьки і мої рідні. Їх походження, заняття. За що я люблю і поважаю свою родину. Догляд за могилами померлих. Сі мейні свята і традиції, що вони несуть. Сімейні світлини, реліквії, ремесла, фольклор.

 

Практично: екскурсія до шкільної Світлиці;

Виставка сімейних реліквій;

Аукціон народної мудрості із участю членів родин учнів.      

            

Учень має уявлення:

-           - про членів родини і роду;

-           - про життя родини у селі і її заняття у

-            минулому і тепер;

-             Виявляє інтерес до:

-           - збереження сімейних традицій, ремесел;

-           - національних особливостей родини;

-             Прагне:

-            - оберігати родинні реліквії;

-            - примножувати сімейні традиції;

-            - турбуватись про членів родини;

-            - гордитися родиною;

 

 ІІІ.  Обереги  нашої  духовності

                (9 год.)

 Віра в Бога. Християнство і християнська мораль. Правила поведінки в храмі. Толерантність у відносинах між односельцями. Сільські обереги: речі побуту, рослини. Забобони і повір’я нашого краю.

 

Практично: Відвідування храму села і зустріч із служителями церкви;

Година християнської (народної) етики;

Зустріч із старожилами села;

 

Учень має уявлення:

-            - про християнську культуру і її духовні

-            джерела;

-            - духовні традиції села;

-            Виявляє інтерес:

-            - до віри, як скарбниці духовності;

-            - до духовних скарбів села, родини;

-            Прагне:

-            - жити згідно духовних заповідей;

-            - визначати власні життєві пріоритети;

-            - правильно поводитися у храмі і в гро-

-             мадських місцях;

-         

 ІУ. Топоніми  краю. (6 год.)

Географічні назви с. Піски. Історія походження назв . Легенди, пов’язані із топонімами краю.  Археологічні  пам'ятки села. Чому треба оберігати пам'ятки історії і культури. Я зростаю бережливим господарем краю. Звичаї і традиції  пов'язані з природою.

 

Практично: екскурсії до археологічних пам'яток села;

Вікторина «Моє село»;

Краєзнавчі ігри.

    Учень має уявлення:

-            - про пам’ятки культури і історії;

-            - про топоніми села;

-                Виявляє інтерес до:

-             - природи і історії краю;

-             - до звичаїв і традицій;

-               Прагне:

-             - принести селу користь;

-             - знати про край більше;

-             - вивчати правила поведінки в природі;

-             - бути бережливим;

 

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма  з  краєзнавства «Мій край – колиска долі»

34 год.

4 клас

            Зміст  програми

      Учень повинен знати та вміти

І. Над Сеймом пролягло моє

    село   (8 год.)

Історичне минуле села. Сторінки звитяги і трагедій (голодомор,війна, Афганськими стежками, сучасність). Люди – багатство села Піски. Вулиці села, їх історія та назви. Сільські толоки.

 

Практично: екскурсія до шкільного музею, Меморіалу загиблих воїнів і жертв Голодомору, могили і каменя М. Гасевського – воїна-афганця;

участь у сільській толоці;

 

Учень має уявлення про:

-        І   - історичне минуле села;

-            - назви вулиць колись і тепер;

-            - людей краю;

-            Виявляє інтерес до:

-            - героїчних і трагічних сторінок історії

-             села;

-            - сучасного життя краю;

-            Прагне:

-            - бути корисним краю;

-            - гордитися жителями села;

-            - вивчати і досліджувати історію села;

ІІ.  Буринщина,   яку   я

     відкриваю для себе (5 год.)

Давня історія краю. Буринщина на карті Сумщини, України. Села Буринщини. Жителі і їх заняття. Видатні постаті, що народилися і живуть у краї. Культурно-історичні цінності.

 

Практично: відвідування районного краєзнавчого музею;

Створення пазл-мапи Буринщини;

Учень уявляє:

-            -історичне минуле Буринщини;

-           - культурно- історичні цінності краю;

-           - славних людей ;

-            Виявляє інтерес до:

-           - історії рідного краю;

-           - геополітичного положення Бурин-

-            щини;

-            Прагне: 

-            - вивчати край;

-            - брати участь у справах краю;

 ІІІ. Родина – це   вся

       Україна.(6 год.)

Розповіді членів родини про минуле села, роду, України. Участь рідних в історичних подіях. Пам’ять роду. Родинне дерево.

 

Практично: зустріч  з учасниками історичних подій –членами родин учнів класу;

Складання родинного дерева;

Родинне свято;

 

Учень уявляє:

-              - сім’ю, родину, рід;

-              - побут і культуру українців;

-              - участь членів роду в історичних подіях;

-             Виявляє інтерес до:

-             - свого роду;

-             - до сімейних традицій і історії;

-             Прагне:

-             - бути достойним членом роду;

-             - вивчати родовід;

-             - братии участь у родинних і сільських

-               святах і подіях;

-             - проявляти творчу активність;

   

 

 

ІУ. Краса  і біль  Буринщини

      (8 год.)

Тваринний і рослинний світ. Лікарські рослини,правила їх збору. Корисні копалини. Гриби. Водойми. Охорона природи на Буринщині. Тварини і рослини, які потребують охорони. Присеймівський заказник.

 

Практично: Розробка проекту                           « Правила поводження в природі»;

Екскурсія в природу;

Виготовлення годівниць;

 

Учень уявляє:

-        - різноманітність рослинного і тваринного

-              світу;

-            - корисні копалини краю;

-            - нерозривний зв’язок  між рослинним,

-            тваринним світом і людиною;

-               Виявляє інтерес до:

-             - тварин і рослин;

-             - природоохоронної роботи;

-               Прагне:

-              - бути спостережливим;

-              - брати участь у охороні природи краю;      

 

-         

 У. Країна мого дитинства

       (5 год.)

Школа і її історія. Учні і вчителі школи – це її гордість. Шкільні свята і традиції. Участь школярів у шкільних справах. Колективні творчі справи (КТС).

 

Практично: Участь в КТС по збору матеріалів про випускників школи різних років: мої батьки – випускники школи.

Участь у шкільному святі.

Учень уявляє:

-             - школу як навчально-виховний заклад;

-             - школу як берегиню національної

-               культури;

-             Виявляє інтерес до:

-          - пізнання традицій школи;

-          - причетності кожного учня до навчально-виховного процесу;

-            Прагне:

-          - долучитись до історії школи і її традицій;

-          - брати участь в КТС;

-           - примножувати гарні справи школи, села.

 

Українські народні пісні. Презентація

Українські народні пісні
Суспільно-побутові пісні Автор: 

Виконала Омельчук Єлизавета
учениця 7-А ДЗОШ № 49
Учитель Чиркова Л. В.

Класи: 7 класПредмети: Українська література, Народознавство

Про вікна, скло, гутництво і різьбярство

Сто разів сказано і пересказано, що вікна – то очі будинків. І так воно є. Вікна здатні створювати те, або інше враження від оселі, вміють передавати ознаки суспільного статусу своїх господарів. Колись «очі» були безальтернативно натуральними. Зараз органіка не в моді.
Категорії: Народознавство

Грайтесь та навчайтесь

Використання українських народних ігор у позакласній виховній роботі молодших школярів

Усний твір-опис пам’ятки історії та культури за картиною (мультимедійною презентацією)

УРОК-ПРОЕКТ. Розробка уроку подана у вигляді мультимедійної презентації, в яку вставлений наочні матеріали: учительська презентація-зразок, учнівські презентації та зразок виконання домашнього завдання

Автор: 

Балій Людмила Леонідівна учитель української мови і літератури ЧНВК №13 Львівської обл.

Класи: 8 класПредмети: Українська мова

Презентація до свята "Великдень"

Автор: 

Колісник Марина Володимирівна, учитель української мови та літератури, Хорольська гімназія

Класи: 8 класПредмети: Позакласні заходи
RSS-матеріал