- Новинки електронних бібліотек

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/menu.inc on line 745.

Науково-методологічні засади сучасного краєзнавства (Олександр Реєнт)

Додано твір Науково-методологічні засади сучасного краєзнавства (Олександр Реєнт). Краєзнавство. – 2017. – №1-2.


У статті розглядається актуальність та необхідність формування дисципліноформуючого статусу краєзнавства як сучасної наукової дисципліни.

На чолі Української Держави (до 140-річчя з дня народження Павла Скоропадського) (Олександр Реєнт)

Додано твір На чолі Української Держави (до 140-річчя з дня народження Павла Скоропадського) (Олександр Реєнт). Краєзнавство. – 2013. – №2.


У статті розглядається постать визначного українського державного політичного діяча, гетьмана України П.Скоропадського, його спроби утвердити монархічну форму правління в Україні та розв’язати широкий спектр соціально-економічних, національно-культурних, зовнішньополітичних проблем.

Іван Франко – співець єдності України (Олександр Реєнт)

Додано твір Іван Франко – співець єдності України (Олександр Реєнт). Краєзнавство. – 2016. – №3-4.


У статті проаналізовано роль Каменяра у налагодженні галицько-наддніпрянських стосунків у останній третині ХІХ ст., розкриті його погляди на проблему соборності українського народу, формування й утвердження модерної української нації.

140 років Емському указу: у сприйнятті сучасників та оцінках істориків (Олександр Реєнт)

Додано твір 140 років Емському указу: у сприйнятті сучасників та оцінках істориків (Олександр Реєнт). Краєзнавство. – 2016. – №1-2.


Розкрито особливості сприйняття Емського указу українською громадськістю останньої чверті ХІХ ст., висвітлено оцінки істориків дорадянського та радянського періодів щодо впливу Указу 1876 р. на розвиток української культури, національний рух в українських губерніях Російської імперії.

Десятинна церква: коло витоків археологічних досліджень (1820–1830-ті рр.) (Тетяна Ананьєва)

Додано твір Десятинна церква: коло витоків археологічних досліджень (1820–1830-ті рр.) (Тетяна Ананьєва). Ананьєва Т. Десятинна церква: коло витоків археологічних досліджень (1820–1830-ті рр.) // Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття освячення. – Київ, 1996

Мій шлях. Статті, замітки (Степан Васильченко)

Додано твір Мій шлях. Статті, замітки (Степан Васильченко). Джерело: С. Васильченко "Твори у 4 томах", 1959-1960 під заг. редакцією О. Білецького, вид. Академії наук УРСР. Том 4, ст. 1 - 88.
----------------------
Спогади «Мій шлях» уперше у скороченому вигляді опубліковано у журналі «Радянська
література» (№5, 1938 р.). Повністю твір за чорновим автографом 1931 р. побачив світ у 1960 р. в чотиритомному виданні творів письменника.
С. Васильченко в останні дні життя уклав текст і написав «ключ» до повісті. Остаточному опрацюванню твору завадила хвороба і смерть письменника. Над ним він працював довгий час, удосконалюючи, уточнюючи задум, про що свідчать різні варіянти назви: «Автобіографічні записки», «Авторські записки», «Замітки автора», «Мої записки», «Замість автобіографії», «На довгій ниві», «На моєму шляху», «Мій шлях». Сам письменник визначає жанр свого твору як автобіографічний нарис. У короткій передмові автор начебто укладає з читачем «автобіографічний договір» – представляє йому себе, пояснює смислове завдання і літературну оптику своєї праці. С. Васильченко зазначає, що його мета – «в загальних рисах показати життєвий шлях народного учителя і мужицького українського письменника, за якого я себе вважаю, шлях не винятковий, а характерний». Виходячи з означеної мети, письменник розкриває принцип добору і компонування матеріялу: «Тільки потрібні для цього факти я буду подавати. Потрібні факти й логічні з їх освітлення і висновки».
«Мій шлях» С. Васильченка – значний здобуток української літератури, оригінальний цілісний твір, який показує логіку духовного та світоглядного становлення художника.

Заметений шлях (Кузьма Каздоба)

Додано твір Заметений шлях (Кузьма Каздоба). "Кузьма Каздоба (1907–1984) – свідок та жертва тих жахливих подій, автор вражаючої повісті про маловідомі сторінки історії сотень тисяч українських селян, які були насильно вивезені з рідних місць у Сибір, у так звані “селища мук і смерті”. Книга містить важливі факти про злочини більшовизму, які не повинні бути затерті в пам’яті наступних поколінь. У його спогадах – болюча низка достовірних історій, сотень поламаних людських доль. Подані уривки з листів від рідних, описане усе пережите.
Спогади К. Каздоби частково друкувались у 1958 – 1966 рр. в журналі “Український самостійник” у Німеччині, а 1974 року завдяки старанням Інституту літератури ім. М. Ореста вони вийшли у світ окремою книжкою у Мюнхені. І сьогодні повість “Заметений шлях” є особливо вартісною. Ці матеріали справді становлять цінність не лише для науковців, дослідників, студентів, а й для широкого кола читачів, адже відкривають правду про українсько-російські стосунки в СРСР, а також сьогодні відчутну в Україні “любов” так званого старшого брата." (Презентація першего в Україні видання спогадів "Заметений шлях" у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка 18 листопада 2014 р.)

Боротьба трудящих Північної Буковини і Бессарабії за своє соціальне і національне визволення (Збірка)

Додано твір Боротьба трудящих Північної Буковини і Бессарабії за своє соціальне і національне визволення (Збірка). Боротьба трудящих Північної Буковини і Бессарабії за своє соціальне і національне визволення [Текст] : матеріали Міжвуз. наук. конф., присвяч. 28-ій річниці возз'єднання Північної Буковини і колишніх Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії з Українською РСР / М-во вищ. і серед. спец. освіти УРСР, Секція суспіл. наук АН УРСР, Чернів. держ. ун-т ; [відп. ред. Є. С. Приходько та ін.]. - Чернівці : [ЧДУ], 1970. - 198 с. : табл. - Бібліогр. в підрядк. прим.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник (Андрій Гродзинський)

Додано твір Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник (Андрій Гродзинський). У довідковому виданні, розрахованому на лікарів і широке коло всіх, хто цікавиться лікарськими рослинами, вміщено понад 1200 статей. В них стисло описано лікарські рослини, охарактеризовано їхні морфологічні та ботанічні відомості, способи заготівель, зберігання і використання, подано їхній хімічний склад. Приведено поширені рецепти приготування ліків із застосуванням цілющих рослин.

Вшанування пам'яті Тараса Шевченка в Галичині (Дмитро Каднічанський)

Додано твір Вшанування пам'яті Тараса Шевченка в Галичині (Дмитро Каднічанський). Краєзнавство. – 2014. – №1.


У статті узагальнюється галицька Шевченкіана: аналізується роль та місце львівських видань творів Тараса Шевченка в піднесенні національної свідомості західних українців, показано історико-меморіальну діяльність щодо вшанування пам’яті великого Кобзаря на західних землях України у новітню добу.

Історичні назви Закарпатського краю (Михайло Тиводар)

Додано твір Історичні назви Закарпатського краю (Михайло Тиводар). Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в історичному розвитку / НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2013.

Етнодемографічні процеси на Закарпатті (І – початок ІІІ тисячоліття) (Михайло Тиводар)

Додано твір Етнодемографічні процеси на Закарпатті (І – початок ІІІ тисячоліття) (Михайло Тиводар). Народна творчість та етнографія: №1 / НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2010.


У статті розглянуто передумови та наслідки етнодемографічних процесів на теренах українського етноісторичного Закарпаття. Археологічні та писемні джерела засвідчують, що, починаючи із середини VI ст., у краї домінувало слов’янське, а з VIII–IX ст. – східнослов’янське та давньоруське населення. Вторгнення угорців не змінило етнічної ситуації в краї. Лише з XI ст. угорці почали включати терени етноісторичного Закарпаття до складу Угорщини. Цей процес супроводжувався поселенням там німецьких колоністів, а з XIV ст. – поселенців на «волоському праві». У 1526 році після поразки угорських військ під Могачем до краю переселилася значна частина угорців. Дані переписів-ревізій XVIII ст. і переписів населення XIX–XX ст. розкривають перебіг етнодемографічних процесів в окресленому регіоні та процеси асиміляції українців-русинів угорцями й словаками. У результаті асиміляційних процесів українська етнічна територія на південних відрогах Карпат у 20–30-х роках ХХ ст. скоротилася до 22,3 тис. кв. км.

«Лахтак» (Микола Трублаїні)

Додано твір «Лахтак» (Микола Трублаїні). Повість відомого мандрівника, класика української літератури Миколи Трублаїні про пригоди відважної команди загубленого в північних морях корабля не залишить нікого байдужим. Адже на читача очікують неймовірні відкриття, цікаві пригоди і, звичайно, небезпеки. Разом з героями повісті доведеться виживати в суворих природних умовах Півночі, де на людей полюють білі ведмеді, а захопити судно лаштуються іноземні пірати…

Пісня Алабами (Жіль Леруа)

Додано твір Пісня Алабами (Жіль Леруа). Роман Жіля Леруа «Пісня Алабами» написаний від особи Зельди Фітцджеральд, дружини Френсіса Скотта Фітцджеральда. У 20-х роках ці двоє були найталановитішою і найвідомішою парою в США, що існувала «поза межами». Він — видатний письменник, вона — його доля, суперниця, муза, а також і «злий геній», як вважали деякі. Але Жіль Леруа у своїй книзі переконливо довів, що саме Зельда була жертвою, а Френсіс Скотт — її багаторічним нещадним катом.
У 2007 році ця книга принесла авторові Гонкурівську премію — найвищу літературну нагороду Франції.

Леруа, Жіль
Л49 Пісня Алабами. Роман. — X. : Вид-во «Ранок» : «Фабула», 2017. — 208 с. — (Серія «Лауреати»).
ISBN 978-617-09-3385-0
Переклад з франц. Леоніда Кононовича
RSS-матеріал