metodportal.com - Методичний портал

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/u7066/domains/metodportal.net/includes/menu.inc on line 745.
RSS-матеріал
Адреса URL: http://metodportal.com
Оновлене: 12 годин 38 хв тому

Тема: Світ природи в українській мові. Урок українознавства

Сб, 2014-10-18 21:32

Виховувати любов до природи, інтерес до її охорони та вивчення, розширити поняття дітей про довкілля і прищеплювати бажання бути в своєму довкіллі турботливим господарем; розвивати мовлення учнів, поглибити знання учнів про Україну; розвивати уміння спостерігати за змінами в природі; виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи, навчитись бачити красу рідної природи, цінувати та берегти її, виховувати повагу до неї; розвивати пізнавальну діяльність, допитливість, спостережливість, формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Украї

Автор: 

Пилипенко Г.О.вчитель початкових класів Чкаловська ЗОШ І - ІІІст. Нікопольський р- н. Дніпропетровська обл

Класи: Початкова школаПредмети: Народознавство

докладніше

Категорії: + Оновлення

Виховний захід з фізичної географії України « Наша Батьківщина – українців велика родина»

Сб, 2014-10-18 21:22

Виховувати любов до рідної землі, свого краю, Батьківщини, сприяти поглибленню патріотичних почуттів, поглибити знання про традиції та звичаї українського народу.

Автор: 

Давидчук Інна Володимирівна, вчитель географії Чкаловської ЗОШ І-ІІІ ступенів Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Класи: 8 класПредмети: Географія
Категорії: + Оновлення

заняття за інтересами в групі продовженого дня. Тема: Подорож до казки

Сб, 2014-10-18 21:15

Ознайомити дітей з казками; вчити фантазувати, міркувати; розвивати мову, мислення, пам’ять; виховувати почуття любові і поваги до всього оточуючого.

Автор: 

Кутова А.І вихователь ГПД Чкаловська ЗОШ І-ІІІст. Нікопольський р-н
Дніпропетровська обл.

Класи: Початкова школаПредмети: Виховна робота
Категорії: + Оновлення

Дидактичний матеріал з теми "Осінь-художниця" Старша група

Сб, 2014-10-18 20:25


Назва: Дидактичний матеріал з теми "Осінь-художниця" Старша група
Жанр: роботи в Photoshop
Автор оформлення: Несенюк О.В.
Мова: українська
Сторінок: 18
Формат|Якість: A4 JPEG
Розмір:62мб

Автор: 

Несенюк О.В.

Класи: Дошкільне вихованняПредмети: Педагогіка, Психологія, Інші предмети, Виховна робота, Позакласні заходи, Класному керівникові, Управління школою, Освіта в цілому

докладніше

Категорії: + Оновлення

СИСТЕМА РОБОТИ АДМІНІСТРАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З МОЛОДИМИ ВЧИТЕЛЯМИ

Сб, 2014-10-18 16:33

Робота містить збірку матеріалів для оргназації методичної роботи з молодими спеціалістами в загальноосвітній школі. Матеріал складається з загальних рекомендацій,планування, памяток, анкет та розробки методичного заходу для молодих вчителів.

Автор: 

Заступник директора з НВР Кіровської ЗОШ Захарчук Л.П.

Предмети: Управління школою
Категорії: + Оновлення

Конспект уроку з теми:" Іван Франко. Поетична збірка "Зів’яле листя". Лірична драма"

Пт, 2014-10-17 18:56

В конспекті уроку представлений матеріал, спрямований на реалізацію мети уроку допомогти учням відчути красу, художню довершеність інтимної лірики поета;розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів; виховувати культуру почуттів, естетичний смак, любов до поезії.

Автор: 

Пилипенко Людмила Андріївна,
вчитель української мови та літератури
Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10
Смілянської міської ради Черкаської області

Класи: 10 класПредмети: Українська література
Категорії: + Оновлення

Фізико-географічне положення Черкаської області урок-кспедиція

Пт, 2014-10-17 17:24

урок-експедиція допоможення учням 8-9 класів поглибити свої знання про область

Автор: 

Величко Любов Дмитрівна вчитель географії Сабадаської загальньоосвітної школи І-ІІ ступенів

Класи: 9 класПредмети: Географія
Категорії: + Оновлення

Із досвіду роботи "Використання лінгвістичних казок у процесі використання лінгвістичних казок у 5-их класах"

Пт, 2014-10-17 16:26

Запропонована робота є результатом узагальнення матеріалу з проблеми «Активізація пізнавальної діяльності учнів 5-х класів на уроках російської мови шляхом використання нестандартних завдань та лінгвістичних казок в умовах адаптації до навчання в основній школі». Посібник призначено для вчителів російської мови загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв. У роботі запропоновані для використання лінгвістичні казки та нестандартні завдання в процесі вивчення граматики російської мови у 5-х класах як один із шляхів оптимізації пізнавальної діяльності учнів

Автор: 

ЗМІСТ

ВСТУП----------------------------------------------------------------------------4

Розділ 1. Особливості вивчення російської мови згідно нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм
1.1. Головний методологічний принцип
викладання російської мови--------------------------------------------------6
1.2. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів-----------------------------------------------------------------------9
Розділ 2. Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів на уроках російської мови у період адаптації до навчання в основній школі
2.1. Використання лінгвістичних казок в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах як один із шляхів оптимізації пізнавальної діяльності учнів------------------------------------------------13
2.2. Використання нестандартнх завдань у процесі викладання російської мови як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів 5-х класів------------------------------------------------------------------21

ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------------26

Вступ

Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче повязаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно , відбивається на успішності.
Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психіці дитини, трансформуються установлені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам'ять і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Вчасне виявлення вчителем проблем адаптації дітей до навчання в середній ланці школи дає можливість надати батькам рекомендацій, які дозволять дитині скоріше пристосуватися до нових вимог.
З метою забезпечення проведення успішної адаптації учнів 5-х класів практикую наступне:
• проводжу глибокий психолого-педагогічний ана¬ліз труднощів та проблем, які виника¬ють у період адаптації учнів 5-х кла¬сів;
• проводжу самоаналіз уроків;
• організовую та проводжу творчу роботу з п'ятикласниками;
• координую свою педагогічну діяльність;
• використовую передовий педагогічний досвід;
• знайомлюсь з банком даних учнів 5-х класів (психолого-педагогічних карт розвитку учнів; кар¬ти ведуться з 1 -го класу); діагностикою готовності учнів початко¬вої школи до переходу в основну шко¬лу (рівень навчання і розвиток соціаль¬них навичок); діагностикою труднощів адаптаційного періоду п'ятикласників ;
• консультую учнів та їх батьків з проблем адаптації (як класу в цілому, так і кожної дитини окремо);
• користуюся підтрим¬кою класного керівника 5-го класу.
Принцип наступності в навчанні, вихо¬ванні та розвитку дитини має велике значення, це одна з найважливіших складових систематичності і послідовності. Актуальність проблеми наступності підтверджується результатами психолого-педагогічної діагностики, яка свідчить про зниження загальної успішності учнів, наявність прикмет дезадаптації у деяких школярів, зниження емоційного благополуччя учнів та їх батьків.
Таким чином, наступність у навчально-виховному процесі в цілому виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної й особис¬тісної життєдіяльності дитини, її творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб.
Необхідно пам'ятати на перехід¬ному етапі про наступне:
• врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
• гуманізацію відносин з учнями;
• вдосконалення самого педагога у про¬цесі роботи;
• дотримання гігієнічних вимог до уроку;
• необхідність підтримання тісного кон¬такту з родиною учня;
• використання передового педагогічного досвіду, психолого-педагогічних досягнень практичної і психологіч¬ної науки у діяльності вчителя, вироблення системи спільних поглядів на використання принципу на¬ступності у навчально-виховному процесі, вирішення проблеми збереження здо¬ров'я та емоційного благополуччя учнів, вчителів та батьків.
Перехід з початкової школи до школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізичних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 4-5 класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Розділ 1. Особливості вивчення російської мови згідно нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм
1.1. Головний методологічний принцип викладання російської мови в 5-х класах
Головна мета вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.
Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з російської мови через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.
2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін, зокрема російської мови.
У нових навчальних програмах з російської мови приділено значну увагу проблемі доцільного відбору навчального матеріалу з мови; більш чіткому викладу державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів; їх віковим можливостям; розподілу годин на ту чи іншу тему; розвантаженню і скороченню змісту окремих розділів шляхом спрощення понятійного і термінологічного апарату; усуненню надмірної деталізації, врахуванню міжпредметних зв'язків при вивченні мови і літератури взагалі.
Так, мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення і вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна — засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських, національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії у комплексі формують комунікативну компетенцію особистості.
З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.
Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.
У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.
Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.
Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.
В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.
Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:
– мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;
– знання з мови та мовні вміння;
– орфографічні та пунктуаційні уміння.
Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.
Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

1.2. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до нових Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти розроблені Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів із російської мови.
Вивчення російської мови у 5 класі здійснюється за наступними навчальними програмами:
• Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.);
• Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.);
Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.
У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).
У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.
Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:
• Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;
• Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Міністерство освіти і науки розробило Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її. (Лист від 30.08.13 № 1/9-592).
Оцінювання результатів навчання російської мови здійснюється на основі компетентісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.
Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:
I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;
II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);
II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).
Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.
Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.
Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.
Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.
Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.
Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.
При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.
Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).
Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)
За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.
Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.
Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.
Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Розділ 2. Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів на уроках російської мови у період адаптації до навчання в основній школі
2.1. Використання лінгвістичних казок в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах як один із шляхів оптимізації пізнавальної діяльності учнів
На сучасному етапі викладання російської мови, де комунікативний підхід займає провідну позицію, вчитель змушений створювати можливості для спілкування в штучних умовах. Особливо складно організувати цей процес в 5-х класах, оскільки навчальна діяльність у в період адаптації має специфічний зміст, який зумовлений особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів, емоційно-вольової та мотиваційної сфери, своєрідним характером діяльності та мислення, особливостями поведінки учнів. А тому успішна організація процесу навчання п’ятикласників залежить від врахування потреб вихованців, їхніх вікових особливостей, від уміння вчителя організувати навчальний процес у нетрадиційній, ігровій, "казковій" формі.
Таким чином, актуальність дослідження цієї проблеми полягає в тому, що лінгвістична казка є ефективним прийомом полегшення опануванням граматичним матеріалом.
Формування граматичних навичок є одним із складних завдань методики навчання російської мови. Для того, щоб учні адекватно усвідомили конкретне граматичне явище, вчитель прагне якомога повніше та точніше розкрити значення нової граматичної одиниці, звернути увагу на її особливості та форми, продемонструвати вживання у мові. Одним із видів навчання граматики є пояснення у вигляді навчальних лінгвістичних казок.
Дитинство і казка – речі абсолютно споріднені. Ознайомлюючись із казкою, дитина охоче занурюється у світ її героїв, жваво переймається сюжетними колізіями твору. Казка задовольняє потребу дітей у небуденності, пробуджує фантазію, емоційно зацікавлює. Крім того, казки завжди мають мажорний настрій, добро завжди перемагає зло, у дітей формується позитивне ставлення до носія мови.
По-друге, з лінгвістичного погляду, казки є невичерпним джерелом різноманітного мовного матеріалу, який є зручним для навчання російської мови.
Крім того, фабула казки завжди динамічна. Їй притаманна швидка зміна подій, вчинків, персонажів. У казках легко виділити головне і другорядне. Між епізодами казок існують чіткі логіко-смислові зв’язки. Усе це значно полегшує їх сприйняття учнями.
Таким чином, я вважаю, що використовуючи лінгвістичні казки в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах, вчитель досягне таких цілей:
1. надасть необхідний позитивний емоційний компонент; сприятиме формуванню граматичних навичок шляхом багаторазового повторення;
2. ілюструватиме значення граматичної одиниці в реальних мовленнєвих ситуаціях;
3. зніматиме психологічні бар’єри спілкування;
4. збагачуватиме словниковий запас учнів;
5. буде активізувати пізнавальну діяльність учнів; підвищуватиме інтерес до вивчення російської мови;
6. сприятиме мимовільному запам’ятовуванню матеріалу великого обсягу; підтримуватиме активну увагу учнів;
7. привчатиме дітей активно слухати російської мову; сприятиме розвитку слухової пам’яті, уваги, уяви учнів; буде виховувати доброту, мужність, винахідливість тощо.
З метою уникнення сухості, абстрактності та лінгвістичної академічності мови викладу граматичного матеріалу у підручнику з російської мови та забезпечення використання в процесі формування граматичних навичок захоплюючого матеріалу, я використовую у процесі викладання предмету лінгвістичні казки.
Формування граматичних навичок учнів 5-х класів є ефективним за умови використання лінгвістичних казок. Використання лінгвістичних казок для формування та удосконалення граматичних навичок є потенційним напрямком розробки навчально-методичних комплексів через те, що під час застосування таких казок підвищується мотивація до навчання, зацікавленість у предметі, зменшується втомлюваність учнів, що відповідно призводить до кращого оволодіння граматичними навичками та активізації вживання граматичних структур у мовленні.
Приведу приклади лінгвістичних казок, які використовую в процесі викладання російської мови:
Сказка о главных членах предложения
В стране Предложение жили король Подлежащее и королева Сказуемое. Они не могли жить друг без друга и очень редко оставались в одиночестве. Но занятия у них были разные.
Король Подлежащее отвечал на вопросы кто? и что? А королева Сказуемое была болтушкой и сразу отвечала на много вопросов: что делает? каков? (какой?) кто таков? что такое?
И одевались они тоже по-разному.
Король Подлежащее любил костюм из существительного и местоимения в именительном падеже, реже надевал плащ из цельного словосочетания.
А королева Сказуемое чаще всего бывала в платье из глагола, иногда из краткого прилагательного, из имени существительного в именительном падеже, из полного прилагательного, реже – из других частей речи.
Работа над содержанием сказки
– Понравилась ли вам сказочная история о главных членах предложения?
– Что нового о подлежащем и сказуемом вы узнали из сказки? (Многообразие способов их выражения .)
Сварливые принцессы
У королевы Приставки родились дочки-двойняшки. Одну звали Пре-, а другую При-. И такие они сварливые и заносчивые, что каждый день между ними спор идет, которая из них важнее.
Я,- кричит Пре-, потому что обозначаю превосходную степень.
А я имею значение приближения и присоединения,- гордо отвечает При-.
Но я вполне заменяю многоуважаемую приставку Пере-, - самодовольно усмехнулась Пре-.
Зато без меня не обходится значение неполноты действия, - в тон ей заявляет При-.
Пока они спорили между собой, рекой лились красные чернила в ученических тетрадях.
Надоело это королеве-матери, и сказала она, что если дочки не перестанут спорить и перепутывать, то придется их выселить из страны Грамматики в словари. Но принцессы не хотели ничего слышать, и спор между ними продолжается до сих пор.
Фантазер
Жил-был суффикс Ер и работал он в театре. Это был мастер на все руки.
В театре он имел несколько ролей.
Когда он надевал черный фрак с белой манишкой, то превращался в важного дирижера.
Ер был ловким жонглером. Ему подчинялись мячи, тарелки, гири, обручи.
Актер из Ера был превосходный. В помощи гримера он не нуждался, так как сам был мастером искусным.
Иногда Еру приходилось быть дублером. Благодаря прекрасной памяти, он запоминал все роли в спектакле.
Дикция у Ера была отличная, и порой он подменял заболевшего суфлера.
А часто он вставал на место билетера и пропускал даже без билета всех детей, желающих попасть на представление.
Вот какой был мастер и фантазер этот суффикс Ер.
Сказка о Знаках препинания.
Жили-были в области Пунктуации Знаки препинания. Заспорили они как-то раз, кто важнее.
Точка сказала:
- Я самая главная, потому что заканчиваю предложение. А повествовательное предложение сообщает людям очень много важной информации.
- Нет, я самый главный,- громко заявил Вопросительный знак.- Если я буду стоять в конце предложения, то оно будет вопросительным, а люди без вопросов не могут разговаривать друг с другом. Ведь каждый вопрос порождает ответ, а значит и новые мысли.
Это не вы, а я самый главный и важный,- воскликнул Восклицательный знак.- Это я даю людям радость, без меня они не смогли бы радоваться.
Тут в спор вмешался дядюшка Синтаксис:
Все вы важны. Каждый из вас сообщает определенную информацию в определенной последовательности, которая очень важна каждому человеку.
С тех пор знаки препинания зажили дружно.
Бал в сказочной стране
Однажды ученики пятого класса решили отправиться в страну Русского языка. Принцесса Морфологии устроила в честь ребят бал в королевском дворце.
Первым принцесса представила маленького аккуратного и очень серьёзного старичка. Его звали Существительным. Старичок сказал: "Я самая нужная часть речи". Принцесса только улыбнулась. Вместе с принцессой заулыбался молодой и очень красивый юноша: "Я, Прилагательное, а рядом со мною Глагол". Ребята с интересом посмотрели на подвижного дяденьку, который не мог спокойно стоять на месте. Тут подбежали Местоимения и хором заявили: "Мы, ты, я — лучшие друзья". Затем пришла очередь знакомиться с Числительным — это была пожилая женщина в платье, вышитом цифрами, в руках она держала счёты. Тут раздался шум, и расталкивая всех на своём пути, к ученикам подбежал Глагол. Он тащил за собой улыбающегося человека: "Вот, познакомьтесь, мой лучший друг. Его зовут Наречие. Только он может обозначать признак действия, которое я произвожу". Подошла последняя гостья— её звали Междометие. Она сразу заохала: "Ах, какие прекрасные дети". Праздник подошёл к концу. Ребята поблагодарили принцессу и сказали, что они навсегда запомнят её подданных — самостоятельные части речи.
Сказка о существительном
Жило-было в книжке одно предложение, которое читалось так: в большом красивом лесу живут зайцы, белки, лисы и многие другие животные.
И вот захотели существительные из этого предложения встать впереди всех. Никак не хотели они стоять на своем месте. Но прилагательные и глагол стали им грозить, что выгонят их из предложения. Существительные знали, что без них предложение будет неполным и незаконченным. Тогда решили союз, глагол и прилагательные пойти к царю страны Русского языка, чтобы он рассудил их. Царь долго думал и принял решение, что если существительные не одумаются, то он переделает предложение так, что обойдется без существительных и заменит их картинками. Существительные испугались и быстро встали на свои места.
Задание: «Добавьте словечко»:
Такое удивительное я имя – (существительное),
Я и в басне, я и в сказке,
Я склоняюсь и пою,
Я меняюсь, но живу.
Хочешь – буду подлежащим,
Хочешь – стану устаревшим.
У меня полно друзей,

Правда, есть один злодей.
– Как зовется тот злодей? (Лень).\
И живет он каждый день.
Мы его загоним в пень.
Не нужна нам эта ...(лень).

Разве можете, друзья,
Обойтись вы без меня? –
Говорит опять оно,
Наше умное словцо.
Я любовь, надежда, ..(вера),

Я Алина, Коля, Света,
Я жучок и паучок,
Я веселый – (огонек).

Разве можно без меня?
Нет! Нигде и никогда!
Вот какое я, друзья,
Удивительное я – (существительное)!

Сказка о прилагательных
Это было много лет тому назад, лет сто, а может и больше.
В городе Морфология жили два Существительных: День и Ночь.
Жили они, поживали, никаких бед не знали.
Все говорили о них только:
- День.
- Ночь.
И стало им скучно. Решили они подружиться с другими словами. Сначала они предложили дружбу глаголам.
- Давайте попробуем подружиться, - сказали они глаголам. Глаголы согласились. Они перепробовали много вариантов и, наконец, нашли себе друзей. Теперь про них говорили:
- Наступил День.
- Пришла Ночь.
Шло время. И опять заскучали наши Существительные. Решили они найти себе ещё друзей. Стали они пробовать, «прилагать» к себе новые слова. Как было бы здорово, если бы про нас говорили: «Какой ясный День!», «Какая темная Ночь!».
Им это понравилось. Но они не знали, как называют их новых друзей. Друзья тоже не знали, к какой части речи себя отнести.
- А давайте, вы будете называться Прилагательными. Мы же «прилагали» вас к себе, - предложили они своим новым друзьям.
Тем понравилось это слово. И стали их новые друзья называться Прилагательными. Теперь про них говорили:
- Наступил Ясный День!
- Пришла Тёмная ночь!
И ещё много подобных друзей нашли они, которые отвечали на вопрос «Какой?»
А кто знает: может быть, всё так и было? Прилагательные дружат с существительными, берут у них напрокат формы рода, числа и падежа. Вместе – служба, вместе – дружба.
Как родилось имя прилагательное
В некотором царстве, в некотором государстве, название которому Морфология, в городе Частиречинск появился новый житель. Уж такой он был слабенький, уж такой был бледненький, беспомощный, только и спрашивал: «Какой я? Я чей?» Царица Морфология посмотрела на такое чудо и не могла решить, что с этим дальше делать. Обратилась она по такому случаю ко всем своим самостоятельным господам - частям речи:
« Господа мои великие да самостоятельные. Не возьмет ли кто из вас под опеку нового жителя нашего государства?» Но не захотели брать на себя такую обузу ни Глагол, ни Наречие, ни Числительное: мол, зачем нам это? Жили себе, жили, не тужили, а тут: вот тебе, бабушка, и Юрьев день.
Только Существительному жаль стало бедолагу: «Возьму тебя себе в друзья, будешь ко мне прилагаться, так сказать. Но смотри, подчиняйся мне и в роде, и в числе, и в падеже! А раз я – предмет, то ты будешь моим признаком! Не потерплю другого!» А Прилагательное (так его теперь все звать стали с легкой руки Существительного) и радо стараться: как старший друг скажет, так и сделаю; подчиняться, так подчиняться. Лишь бы не прогнали.
И стало Прилагательное украшать Существительное, песни ему хвалебные петь: и доброе оно, и умное, и милостивое, и самостоятельное… А Существительному это ой как нравилось. Так и жить стали поживать, горя не знать. Вот и сказке конец, а кто слушал – молодец.

2.2. Використання нестандартнх завдань у процесі викладання російської мови як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів 5-х класів
Як зробити урок російської мови в 5-ому класі цікавим?
Різноманіття пошуків її рішення знаходить своє відображення як у залученні яскравого, незвичайного дидактичного матеріалу (що викликає інтерес до його змісту), так і у використанні нестандартних завдань (що викликають інтерес самими формами роботи).
Нестандартне завдання - поняття дуже широке. Воно включає цілий ряд ознак, що дозволяють відмежувати завдання цього типу від традиційних (стандартних). Головна відмінна ознака нестандартних завдань - їх зв'язок "з діяльністю, яку в психології називають продуктивною ", творчою. Є й інші ознаки:
-- самостійний пошук учнями шляхів і варіантів вирішення поставленої навчальної завдання (вибір одного із запропонованих варіантів або знаходження власного варіанту і обгрунтування рішення);
- незвичайні умови роботи;
- активне відтворення раніше отриманих знань у незнайомих умовах.
Нестандартні завдання можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій (скрутних положень, з яких треба знайти вихід, використовуючи отримані знання), рольових і ділових ігор, конкурсів і змагань (за принципом "хто швидше? більше? краще? ") та інших завдань з елементами цікавості (життєві і фантастичні ситуації, інсценізації, лінгвістичні казки, загадки, "розслідування").
Практикую на уроках російської мови використання нестандартних завдань. Як показує досвід, вони допомагають оживити урок. Незвичайність завдань викликає у школярів здивування на початку їх виконання, радість в процесі роботи, задоволення, побачивши її результатів, будить інтерес не тільки до досліджуваних питань, але і до російської мови як навчального предмету в цілому.
Переклад з російської на російську
Цей вид нестандартних завдань передбачає роботу з опізнання і пояснення мовних явищ, що пред'являються нетрадиційними способами (часто з використанням елементів цікавості). Виконуючи ці завдання, школярі повинні замінити вказані вчителем мовні одиниці (слова, словосполучення, пропозиції) синонімічними. Необхідність заміни диктується характером мовного матеріалу: у нього включаються випадки недоречного вживання одиниць мови, порушення літературних норм, затемняють сенс висловлювання або роблять його двозначним, іноді приводять до комічного ефекту. Синонімічна ж заміна ( "переклад") робить вислів точним, зрозумілим, правильним.
До нестандартним завданням цього типу відносяться:
-- "переклад" іншомовних, професійних, застарілих, жаргонних слів;
-- "переклад" текстів, складених в одному стилі, на "мову" іншого стилю (лінгвістичні казки, образне тлумачення слів-термінів).
Лінгвістичні "Відгадайка"
Робота над нестандартними завданнями цього типу також пов'язана з діяльністю учнів по розпізнанню мовних явищ, але, на відміну від "перекладу з російської на російська ", вони повинні або відновити" першоджерело " (словосполучення, фразеологічний оборот, пропозиція) по окремих його деталях і ознаках, або "вгадати" слово за його описом (тлумачення). Виконання подібних завдань багато в чому нагадує добре відому всім гру-завдання під назвою "кросворд" (без звичного заповнення літерами його клітинок, хоча можливо і таке завдання).
Корисність такої роботи очевидна: збагачується словниковий запас учнів - за рахунок впізнавання значень нових слів та уточнення значень вже відомих слів - і граматичний лад мови - при спробах вираження своїх думок за допомогою граматичних конструкцій певного стилю мови. Розвивається і удосконалюється почуття мови, вміння розуміти зображально-виражальні можливості мовних одиниць (гру слів як засіб створення образу і комічного ефекту). Все це, в свою чергу, сприяє розвитку творчих можливостей самих учнів, часто викликаючи бажання створювати за аналогією свої твори (казки, загадки, кросворди).
З нестандартних завдань цієї групи можна відзначити наступні:
- вгадування слів з тлумачення (в тому числі і образним) або за спільною ознакою;
- розшифровка прислів'їв, приказок, фразеологічних оборотів за окремими ознаками;
- розгадування загадок (у тому числі і лінгвістичних);
- ігри-завдання "Я задумала слово", "Питання - відповідь" та ін .
Завдання 1. Вгадайте слово за його описом. Поясніть, як вам це вдалося зробити.
"Око" автомобіля. "Свіжозаморожений" дощ. "Архітектурне будова бджіл". Лісовий барабанщик. Собача радість. Такса, а не собака.
Завдання 2. Які прислів'я, приказки, скоромовки тут зашифровані? Запишіть їх. Поясніть значення.
1. На дворі, на траві. 2. Продукт, який маслом не зіпсуєш. 3. Суп, зварений Дем'яном.
Лінгвістичні "Почемучки"
Це питання, метою яких є активізація розумової діяльності учнів при відтворенні отриманих раніше знань. Несподіванка формулювань питань по формі і не шаблонність їх змісту служать хорошим стимулом для виконання завдань. Відповідаючи на питання, роблячи своєрідні маленькі "відкриття" в галузі лінгвістики, школярі переконуються в практичному значенні знань з російській мові, сам навчальний предмет відкривається для них по-новому.
За зовнішньою простотою (іноді навіть несерйозність формулювань) питань криється серйозний лінгвістичний зміст: мовні факти учні повинні пояснити "науковою мовою". Таким чином, при виконанні цих завдань головним є не пізнання мовних фактів, а їх пояснення, тобто формуються уміння та навички побудови зв'язного висловлювання у науковому стилі.
До завдань цієї групи відносяться:
- питання проблемного характеру (вибір одного варіанта з декількох, розмежування двох правильних варіантів, зіставлення варіантів);
- питання цікавого характеру (в їх основі - позамовна ситуація: питання-жарти, питання-загадки, "несподівані" або "дитячі" питання).
Завдання 1.Сформулюйте розгорнуту зв'язну відповідь на запитання.
1. Чому, коли дивишся на сцену в бінокль, не тільки краще бачиш, але і краще чуєш і розумієш?
Завдання 2. Дайте відповіді на запитання-жарти. Як можна перевірити їх правильність?
1. Яка домашня тварина любить дивитися на нові ворота?
2. У якому місті живе дядько, якщо на городі бузина?
3. Чого не слід сипати на рану?

Мікродослідження
Завдання цього типу передбачають формування в учнів дослідницьких умінь (на доступному для певного віку рівні):
- працювати з науково-популярною літературою і довідниками;
- аналізувати мовні одиниці; формулювати висновки;
- складати текст (повідомлення, реферату, доповіді).
Нестандартний підхід проявляється в незвичайному формулюванні теми, в розважальному характері дослідження. Тут, так само як і в попередньому типі завдань, за зовнішньою простотою форми - серйозний лінгвістичний зміст. Завдання розраховані на високий рівень розвитку і підготовки школярів, але їх завжди можна трансформувати з урахуванням конкретних умов навчання.
Найбільш типовими є наступні:
- розгорнута відповідь на питання проблемного характеру або незвично сформульоване питання (у основі - зіставлення неспівставних на перший погляд фактів);
- твір на лінгвістичну тему ;
- дослідження питання у формі ділової або рольової гри (інсценування, казка, подорож, детективна історія).
Завдання 1. Підготуйте грунтовну відповідь-дослідження на одне з питань. Вам допоможуть це зробити словники і наступні джерела (у кожному конкретному випадку рекомендуються вчителем). Не забудьте про необхідність ілюструвати наукові положення і висновки конкретними прикладами.
- Чи вірно твердження, що наведені слова можуть бути різними частинами мови: зло, добро, піч, знати, мій, гавкіт, клей, три?
Завдання 2. Напишіть твір на одну з тем (у формі доповіді, реферату, казки, детектива и др. - в залежності від формулювання теми).
1. Чарівник по імені йот. (Варіанти: Пригоди Йота. Де ховається Невидимка?)
2. Портрети суфіксів (-чик --щик,-тель), префікси (пре-- при .-, раз-- рас, с-), коренів-омонімів.
3. Знайомі незнайомці (про запозичені слова).
4. Як вас тепер називати? (Щодо переходу слів однієї частини мови в іншу.)
5. Історія слів в історії міста (про топоніми).
6. Пропала літера (детективне розслідування).

Завдання "На засипку"

Нестандартний підхід до цього виду завдань стосується характеру дидактичного матеріалу і полягає у максимальному ускладненні його змісту (більшої насиченості орфограмами, пунктограмами, лексичними і граматичними явищами, ніж при традиційно відібраному матеріалі). Таким чином, залишаючись за формою виконання звичними, нестандартні завдання цієї групи розширюють можливості вчителя у здійсненні диференційованого підходу до учнів в процесі вивчення російської мови (ступінь ускладнення матеріалу буде залежати від рівня підготовки учнів і етапу роботи над ним). Для учнів же така робота корисна в тому плані, що дозволяє удосконалювати навички самоконтролю.
До нестандартних завданнь такого типу можна віднести:
- диктанти "на засипку";
-- редагування пропозицій і текстів, максимально насичених однотипними елементами (мовними помилками, недоречно вжитими словами і конструкціями);
- підбір однотипних мовних одиниць (синонімів, споріднених слів та ін) до даної - за принципом "хто більше?"; - вправи з вибірковою відповіддю (вибір правильного варіанта з декількох запропонованих або виключення явища з ряду за принципом "третій зайвий").
Успішність самореалізації п’ятикласників тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі – предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання. Саме використання нестандартних завдань та цікавого матеріалу є запорукою успіху в реалізації цієї задачі.

Висновки

Отже, період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку.
А саме:
• збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;
• збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
• на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;
• відбувається перехід до кабінетної системи навчання;
Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.
Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому у період адаптації важливо забезпечити ди¬тині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятиклас¬ник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків. При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявності окремих функціональних відхилень необхідно звернутися до шкільного психолога.
Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок.
Тому використання нестандартних завдань та лінгвістичних казок у процесі викладання російської мови забезпечують формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів у період адаптації до навчання в основній школі.

Джерело: 

ЗМІСТ

ВСТУП----------------------------------------------------------------------------4

Розділ 1. Особливості вивчення російської мови згідно нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм
1.1. Головний методологічний принцип
викладання російської мови--------------------------------------------------6
1.2. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів-----------------------------------------------------------------------9
Розділ 2. Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів на уроках російської мови у період адаптації до навчання в основній школі
2.1. Використання лінгвістичних казок в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах як один із шляхів оптимізації пізнавальної діяльності учнів------------------------------------------------13
2.2. Використання нестандартнх завдань у процесі викладання російської мови як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів 5-х класів------------------------------------------------------------------21

ВИСНОВКИ ------------------------------------------------------------------26

Вступ

Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те, що цей етап неминуче повязаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим. Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно , відбивається на успішності.
Отже, період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей період відбуваються зміни у психіці дитини, трансформуються установлені життєві поняття, розвивається теоретичне мислення, пам'ять і сприйняття стають осмисленними. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Вчасне виявлення вчителем проблем адаптації дітей до навчання в середній ланці школи дає можливість надати батькам рекомендацій, які дозволять дитині скоріше пристосуватися до нових вимог.
З метою забезпечення проведення успішної адаптації учнів 5-х класів практикую наступне:
• проводжу глибокий психолого-педагогічний ана¬ліз труднощів та проблем, які виника¬ють у період адаптації учнів 5-х кла¬сів;
• проводжу самоаналіз уроків;
• організовую та проводжу творчу роботу з п'ятикласниками;
• координую свою педагогічну діяльність;
• використовую передовий педагогічний досвід;
• знайомлюсь з банком даних учнів 5-х класів (психолого-педагогічних карт розвитку учнів; кар¬ти ведуться з 1 -го класу); діагностикою готовності учнів початко¬вої школи до переходу в основну шко¬лу (рівень навчання і розвиток соціаль¬них навичок); діагностикою труднощів адаптаційного періоду п'ятикласників ;
• консультую учнів та їх батьків з проблем адаптації (як класу в цілому, так і кожної дитини окремо);
• користуюся підтрим¬кою класного керівника 5-го класу.
Принцип наступності в навчанні, вихо¬ванні та розвитку дитини має велике значення, це одна з найважливіших складових систематичності і послідовності. Актуальність проблеми наступності підтверджується результатами психолого-педагогічної діагностики, яка свідчить про зниження загальної успішності учнів, наявність прикмет дезадаптації у деяких школярів, зниження емоційного благополуччя учнів та їх батьків.
Таким чином, наступність у навчально-виховному процесі в цілому виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної й особис¬тісної життєдіяльності дитини, її творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб.
Необхідно пам'ятати на перехід¬ному етапі про наступне:
• врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;
• гуманізацію відносин з учнями;
• вдосконалення самого педагога у про¬цесі роботи;
• дотримання гігієнічних вимог до уроку;
• необхідність підтримання тісного кон¬такту з родиною учня;
• використання передового педагогічного досвіду, психолого-педагогічних досягнень практичної і психологіч¬ної науки у діяльності вчителя, вироблення системи спільних поглядів на використання принципу на¬ступності у навчально-виховному процесі, вирішення проблеми збереження здо¬ров'я та емоційного благополуччя учнів, вчителів та батьків.
Перехід з початкової школи до школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізичних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 4-5 класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Розділ 1. Особливості вивчення російської мови згідно нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм
1.1. Головний методологічний принцип викладання російської мови в 5-х класах
Головна мета вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.
Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з російської мови через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.
2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочалося поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін, зокрема російської мови.
У нових навчальних програмах з російської мови приділено значну увагу проблемі доцільного відбору навчального матеріалу з мови; більш чіткому викладу державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів; їх віковим можливостям; розподілу годин на ту чи іншу тему; розвантаженню і скороченню змісту окремих розділів шляхом спрощення понятійного і термінологічного апарату; усуненню надмірної деталізації, врахуванню міжпредметних зв'язків при вивченні мови і літератури взагалі.
Так, мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення і вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна — засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських, національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії у комплексі формують комунікативну компетенцію особистості.
З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.
Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.
У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.
Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.
Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.
В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.
Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:
– мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;
– знання з мови та мовні вміння;
– орфографічні та пунктуаційні уміння.
Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.
Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

1.2. Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у п’ятих класах загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до нових Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти розроблені Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів із російської мови.
Вивчення російської мови у 5 класі здійснюється за наступними навчальними програмами:
• Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.);
• Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.);
Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.
У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).
У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.
Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:
• Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;
• Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Міністерство освіти і науки розробило Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її. (Лист від 30.08.13 № 1/9-592).
Оцінювання результатів навчання російської мови здійснюється на основі компетентісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.
Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:
I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;
II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);
II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).
Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.
Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.
Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.
Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.
Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.
Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.
Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.
При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.
Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).
Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)
За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.
Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.
Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.
Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Розділ 2. Формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів на уроках російської мови у період адаптації до навчання в основній школі
2.1. Використання лінгвістичних казок в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах як один із шляхів оптимізації пізнавальної діяльності учнів
На сучасному етапі викладання російської мови, де комунікативний підхід займає провідну позицію, вчитель змушений створювати можливості для спілкування в штучних умовах. Особливо складно організувати цей процес в 5-х класах, оскільки навчальна діяльність у в період адаптації має специфічний зміст, який зумовлений особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів, емоційно-вольової та мотиваційної сфери, своєрідним характером діяльності та мислення, особливостями поведінки учнів. А тому успішна організація процесу навчання п’ятикласників залежить від врахування потреб вихованців, їхніх вікових особливостей, від уміння вчителя організувати навчальний процес у нетрадиційній, ігровій, "казковій" формі.
Таким чином, актуальність дослідження цієї проблеми полягає в тому, що лінгвістична казка є ефективним прийомом полегшення опануванням граматичним матеріалом.
Формування граматичних навичок є одним із складних завдань методики навчання російської мови. Для того, щоб учні адекватно усвідомили конкретне граматичне явище, вчитель прагне якомога повніше та точніше розкрити значення нової граматичної одиниці, звернути увагу на її особливості та форми, продемонструвати вживання у мові. Одним із видів навчання граматики є пояснення у вигляді навчальних лінгвістичних казок.
Дитинство і казка – речі абсолютно споріднені. Ознайомлюючись із казкою, дитина охоче занурюється у світ її героїв, жваво переймається сюжетними колізіями твору. Казка задовольняє потребу дітей у небуденності, пробуджує фантазію, емоційно зацікавлює. Крім того, казки завжди мають мажорний настрій, добро завжди перемагає зло, у дітей формується позитивне ставлення до носія мови.
По-друге, з лінгвістичного погляду, казки є невичерпним джерелом різноманітного мовного матеріалу, який є зручним для навчання російської мови.
Крім того, фабула казки завжди динамічна. Їй притаманна швидка зміна подій, вчинків, персонажів. У казках легко виділити головне і другорядне. Між епізодами казок існують чіткі логіко-смислові зв’язки. Усе це значно полегшує їх сприйняття учнями.
Таким чином, я вважаю, що використовуючи лінгвістичні казки в процесі навчання граматики російської мови у 5-х класах, вчитель досягне таких цілей:
1. надасть необхідний позитивний емоційний компонент; сприятиме формуванню граматичних навичок шляхом багаторазового повторення;
2. ілюструватиме значення граматичної одиниці в реальних мовленнєвих ситуаціях;
3. зніматиме психологічні бар’єри спілкування;
4. збагачуватиме словниковий запас учнів;
5. буде активізувати пізнавальну діяльність учнів; підвищуватиме інтерес до вивчення російської мови;
6. сприятиме мимовільному запам’ятовуванню матеріалу великого обсягу; підтримуватиме активну увагу учнів;
7. привчатиме дітей активно слухати російської мову; сприятиме розвитку слухової пам’яті, уваги, уяви учнів; буде виховувати доброту, мужність, винахідливість тощо.
З метою уникнення сухості, абстрактності та лінгвістичної академічності мови викладу граматичного матеріалу у підручнику з російської мови та забезпечення використання в процесі формування граматичних навичок захоплюючого матеріалу, я використовую у процесі викладання предмету лінгвістичні казки.
Формування граматичних навичок учнів 5-х класів є ефективним за умови використання лінгвістичних казок. Використання лінгвістичних казок для формування та удосконалення граматичних навичок є потенційним напрямком розробки навчально-методичних комплексів через те, що під час застосування таких казок підвищується мотивація до навчання, зацікавленість у предметі, зменшується втомлюваність учнів, що відповідно призводить до кращого оволодіння граматичними навичками та активізації вживання граматичних структур у мовленні.
Приведу приклади лінгвістичних казок, які використовую в процесі викладання російської мови:
Сказка о главных членах предложения
В стране Предложение жили король Подлежащее и королева Сказуемое. Они не могли жить друг без друга и очень редко оставались в одиночестве. Но занятия у них были разные.
Король Подлежащее отвечал на вопросы кто? и что? А королева Сказуемое была болтушкой и сразу отвечала на много вопросов: что делает? каков? (какой?) кто таков? что такое?
И одевались они тоже по-разному.
Король Подлежащее любил костюм из существительного и местоимения в именительном падеже, реже надевал плащ из цельного словосочетания.
А королева Сказуемое чаще всего бывала в платье из глагола, иногда из краткого прилагательного, из имени существительного в именительном падеже, из полного прилагательного, реже – из других частей речи.
Работа над содержанием сказки
– Понравилась ли вам сказочная история о главных членах предложения?
– Что нового о подлежащем и сказуемом вы узнали из сказки? (Многообразие способов их выражения .)
Сварливые принцессы
У королевы Приставки родились дочки-двойняшки. Одну звали Пре-, а другую При-. И такие они сварливые и заносчивые, что каждый день между ними спор идет, которая из них важнее.
Я,- кричит Пре-, потому что обозначаю превосходную степень.
А я имею значение приближения и присоединения,- гордо отвечает При-.
Но я вполне заменяю многоуважаемую приставку Пере-, - самодовольно усмехнулась Пре-.
Зато без меня не обходится значение неполноты действия, - в тон ей заявляет При-.
Пока они спорили между собой, рекой лились красные чернила в ученических тетрадях.
Надоело это королеве-матери, и сказала она, что если дочки не перестанут спорить и перепутывать, то придется их выселить из страны Грамматики в словари. Но принцессы не хотели ничего слышать, и спор между ними продолжается до сих пор.
Фантазер
Жил-был суффикс Ер и работал он в театре. Это был мастер на все руки.
В театре он имел несколько ролей.
Когда он надевал черный фрак с белой манишкой, то превращался в важного дирижера.
Ер был ловким жонглером. Ему подчинялись мячи, тарелки, гири, обручи.
Актер из Ера был превосходный. В помощи гримера он не нуждался, так как сам был мастером искусным.
Иногда Еру приходилось быть дублером. Благодаря прекрасной памяти, он запоминал все роли в спектакле.
Дикция у Ера была отличная, и порой он подменял заболевшего суфлера.
А часто он вставал на место билетера и пропускал даже без билета всех детей, желающих попасть на представление.
Вот какой был мастер и фантазер этот суффикс Ер.
Сказка о Знаках препинания.
Жили-были в области Пунктуации Знаки препинания. Заспорили они как-то раз, кто важнее.
Точка сказала:
- Я самая главная, потому что заканчиваю предложение. А повествовательное предложение сообщает людям очень много важной информации.
- Нет, я самый главный,- громко заявил Вопросительный знак.- Если я буду стоять в конце предложения, то оно будет вопросительным, а люди без вопросов не могут разговаривать друг с другом. Ведь каждый вопрос порождает ответ, а значит и новые мысли.
Это не вы, а я самый главный и важный,- воскликнул Восклицательный знак.- Это я даю людям радость, без меня они не смогли бы радоваться.
Тут в спор вмешался дядюшка Синтаксис:
Все вы важны. Каждый из вас сообщает определенную информацию в определенной последовательности, которая очень важна каждому человеку.
С тех пор знаки препинания зажили дружно.
Бал в сказочной стране
Однажды ученики пятого класса решили отправиться в страну Русского языка. Принцесса Морфологии устроила в честь ребят бал в королевском дворце.
Первым принцесса представила маленького аккуратного и очень серьёзного старичка. Его звали Существительным. Старичок сказал: "Я самая нужная часть речи". Принцесса только улыбнулась. Вместе с принцессой заулыбался молодой и очень красивый юноша: "Я, Прилагательное, а рядом со мною Глагол". Ребята с интересом посмотрели на подвижного дяденьку, который не мог спокойно стоять на месте. Тут подбежали Местоимения и хором заявили: "Мы, ты, я — лучшие друзья". Затем пришла очередь знакомиться с Числительным — это была пожилая женщина в платье, вышитом цифрами, в руках она держала счёты. Тут раздался шум, и расталкивая всех на своём пути, к ученикам подбежал Глагол. Он тащил за собой улыбающегося человека: "Вот, познакомьтесь, мой лучший друг. Его зовут Наречие. Только он может обозначать признак действия, которое я произвожу". Подошла последняя гостья— её звали Междометие. Она сразу заохала: "Ах, какие прекрасные дети". Праздник подошёл к концу. Ребята поблагодарили принцессу и сказали, что они навсегда запомнят её подданных — самостоятельные части речи.
Сказка о существительном
Жило-было в книжке одно предложение, которое читалось так: в большом красивом лесу живут зайцы, белки, лисы и многие другие животные.
И вот захотели существительные из этого предложения встать впереди всех. Никак не хотели они стоять на своем месте. Но прилагательные и глагол стали им грозить, что выгонят их из предложения. Существительные знали, что без них предложение будет неполным и незаконченным. Тогда решили союз, глагол и прилагательные пойти к царю страны Русского языка, чтобы он рассудил их. Царь долго думал и принял решение, что если существительные не одумаются, то он переделает предложение так, что обойдется без существительных и заменит их картинками. Существительные испугались и быстро встали на свои места.
Задание: «Добавьте словечко»:
Такое удивительное я имя – (существительное),
Я и в басне, я и в сказке,
Я склоняюсь и пою,
Я меняюсь, но живу.
Хочешь – буду подлежащим,
Хочешь – стану устаревшим.
У меня полно друзей,

Правда, есть один злодей.
– Как зовется тот злодей? (Лень).\
И живет он каждый день.
Мы его загоним в пень.
Не нужна нам эта ...(лень).

Разве можете, друзья,
Обойтись вы без меня? –
Говорит опять оно,
Наше умное словцо.
Я любовь, надежда, ..(вера),

Я Алина, Коля, Света,
Я жучок и паучок,
Я веселый – (огонек).

Разве можно без меня?
Нет! Нигде и никогда!
Вот какое я, друзья,
Удивительное я – (существительное)!

Сказка о прилагательных
Это было много лет тому назад, лет сто, а может и больше.
В городе Морфология жили два Существительных: День и Ночь.
Жили они, поживали, никаких бед не знали.
Все говорили о них только:
- День.
- Ночь.
И стало им скучно. Решили они подружиться с другими словами. Сначала они предложили дружбу глаголам.
- Давайте попробуем подружиться, - сказали они глаголам. Глаголы согласились. Они перепробовали много вариантов и, наконец, нашли себе друзей. Теперь про них говорили:
- Наступил День.
- Пришла Ночь.
Шло время. И опять заскучали наши Существительные. Решили они найти себе ещё друзей. Стали они пробовать, «прилагать» к себе новые слова. Как было бы здорово, если бы про нас говорили: «Какой ясный День!», «Какая темная Ночь!».
Им это понравилось. Но они не знали, как называют их новых друзей. Друзья тоже не знали, к какой части речи себя отнести.
- А давайте, вы будете называться Прилагательными. Мы же «прилагали» вас к себе, - предложили они своим новым друзьям.
Тем понравилось это слово. И стали их новые друзья называться Прилагательными. Теперь про них говорили:
- Наступил Ясный День!
- Пришла Тёмная ночь!
И ещё много подобных друзей нашли они, которые отвечали на вопрос «Какой?»
А кто знает: может быть, всё так и было? Прилагательные дружат с существительными, берут у них напрокат формы рода, числа и падежа. Вместе – служба, вместе – дружба.
Как родилось имя прилагательное
В некотором царстве, в некотором государстве, название которому Морфология, в городе Частиречинск появился новый житель. Уж такой он был слабенький, уж такой был бледненький, беспомощный, только и спрашивал: «Какой я? Я чей?» Царица Морфология посмотрела на такое чудо и не могла решить, что с этим дальше делать. Обратилась она по такому случаю ко всем своим самостоятельным господам - частям речи:
« Господа мои великие да самостоятельные. Не возьмет ли кто из вас под опеку нового жителя нашего государства?» Но не захотели брать на себя такую обузу ни Глагол, ни Наречие, ни Числительное: мол, зачем нам это? Жили себе, жили, не тужили, а тут: вот тебе, бабушка, и Юрьев день.
Только Существительному жаль стало бедолагу: «Возьму тебя себе в друзья, будешь ко мне прилагаться, так сказать. Но смотри, подчиняйся мне и в роде, и в числе, и в падеже! А раз я – предмет, то ты будешь моим признаком! Не потерплю другого!» А Прилагательное (так его теперь все звать стали с легкой руки Существительного) и радо стараться: как старший друг скажет, так и сделаю; подчиняться, так подчиняться. Лишь бы не прогнали.
И стало Прилагательное украшать Существительное, песни ему хвалебные петь: и доброе оно, и умное, и милостивое, и самостоятельное… А Существительному это ой как нравилось. Так и жить стали поживать, горя не знать. Вот и сказке конец, а кто слушал – молодец.

2.2. Використання нестандартнх завдань у процесі викладання російської мови як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів 5-х класів
Як зробити урок російської мови в 5-ому класі цікавим?
Різноманіття пошуків її рішення знаходить своє відображення як у залученні яскравого, незвичайного дидактичного матеріалу (що викликає інтерес до його змісту), так і у використанні нестандартних завдань (що викликають інтерес самими формами роботи).
Нестандартне завдання - поняття дуже широке. Воно включає цілий ряд ознак, що дозволяють відмежувати завдання цього типу від традиційних (стандартних). Головна відмінна ознака нестандартних завдань - їх зв'язок "з діяльністю, яку в психології називають продуктивною ", творчою. Є й інші ознаки:
-- самостійний пошук учнями шляхів і варіантів вирішення поставленої навчальної завдання (вибір одного із запропонованих варіантів або знаходження власного варіанту і обгрунтування рішення);
- незвичайні умови роботи;
- активне відтворення раніше отриманих знань у незнайомих умовах.
Нестандартні завдання можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій (скрутних положень, з яких треба знайти вихід, використовуючи отримані знання), рольових і ділових ігор, конкурсів і змагань (за принципом "хто швидше? більше? краще? ") та інших завдань з елементами цікавості (життєві і фантастичні ситуації, інсценізації, лінгвістичні казки, загадки, "розслідування").
Практикую на уроках російської мови використання нестандартних завдань. Як показує досвід, вони допомагають оживити урок. Незвичайність завдань викликає у школярів здивування на початку їх виконання, радість в процесі роботи, задоволення, побачивши її результатів, будить інтерес не тільки до досліджуваних питань, але і до російської мови як навчального предмету в цілому.
Переклад з російської на російську
Цей вид нестандартних завдань передбачає роботу з опізнання і пояснення мовних явищ, що пред'являються нетрадиційними способами (часто з використанням елементів цікавості). Виконуючи ці завдання, школярі повинні замінити вказані вчителем мовні одиниці (слова, словосполучення, пропозиції) синонімічними. Необхідність заміни диктується характером мовного матеріалу: у нього включаються випадки недоречного вживання одиниць мови, порушення літературних норм, затемняють сенс висловлювання або роблять його двозначним, іноді приводять до комічного ефекту. Синонімічна ж заміна ( "переклад") робить вислів точним, зрозумілим, правильним.
До нестандартним завданням цього типу відносяться:
-- "переклад" іншомовних, професійних, застарілих, жаргонних слів;
-- "переклад" текстів, складених в одному стилі, на "мову" іншого стилю (лінгвістичні казки, образне тлумачення слів-термінів).
Лінгвістичні "Відгадайка"
Робота над нестандартними завданнями цього типу також пов'язана з діяльністю учнів по розпізнанню мовних явищ, але, на відміну від "перекладу з російської на російська ", вони повинні або відновити" першоджерело " (словосполучення, фразеологічний оборот, пропозиція) по окремих його деталях і ознаках, або "вгадати" слово за його описом (тлумачення). Виконання подібних завдань багато в чому нагадує добре відому всім гру-завдання під назвою "кросворд" (без звичного заповнення літерами його клітинок, хоча можливо і таке завдання).
Корисність такої роботи очевидна: збагачується словниковий запас учнів - за рахунок впізнавання значень нових слів та уточнення значень вже відомих слів - і граматичний лад мови - при спробах вираження своїх думок за допомогою граматичних конструкцій певного стилю мови. Розвивається і удосконалюється почуття мови, вміння розуміти зображально-виражальні можливості мовних одиниць (гру слів як засіб створення образу і комічного ефекту). Все це, в свою чергу, сприяє розвитку творчих можливостей самих учнів, часто викликаючи бажання створювати за аналогією свої твори (казки, загадки, кросворди).
З нестандартних завдань цієї групи можна відзначити наступні:
- вгадування слів з тлумачення (в тому числі і образним) або за спільною ознакою;
- розшифровка прислів'їв, приказок, фразеологічних оборотів за окремими ознаками;
- розгадування загадок (у тому числі і лінгвістичних);
- ігри-завдання "Я задумала слово", "Питання - відповідь" та ін .
Завдання 1. Вгадайте слово за його описом. Поясніть, як вам це вдалося зробити.
"Око" автомобіля. "Свіжозаморожений" дощ. "Архітектурне будова бджіл". Лісовий барабанщик. Собача радість. Такса, а не собака.
Завдання 2. Які прислів'я, приказки, скоромовки тут зашифровані? Запишіть їх. Поясніть значення.
1. На дворі, на траві. 2. Продукт, який маслом не зіпсуєш. 3. Суп, зварений Дем'яном.
Лінгвістичні "Почемучки"
Це питання, метою яких є активізація розумової діяльності учнів при відтворенні отриманих раніше знань. Несподіванка формулювань питань по формі і не шаблонність їх змісту служать хорошим стимулом для виконання завдань. Відповідаючи на питання, роблячи своєрідні маленькі "відкриття" в галузі лінгвістики, школярі переконуються в практичному значенні знань з російській мові, сам навчальний предмет відкривається для них по-новому.
За зовнішньою простотою (іноді навіть несерйозність формулювань) питань криється серйозний лінгвістичний зміст: мовні факти учні повинні пояснити "науковою мовою". Таким чином, при виконанні цих завдань головним є не пізнання мовних фактів, а їх пояснення, тобто формуються уміння та навички побудови зв'язного висловлювання у науковому стилі.
До завдань цієї групи відносяться:
- питання проблемного характеру (вибір одного варіанта з декількох, розмежування двох правильних варіантів, зіставлення варіантів);
- питання цікавого характеру (в їх основі - позамовна ситуація: питання-жарти, питання-загадки, "несподівані" або "дитячі" питання).
Завдання 1.Сформулюйте розгорнуту зв'язну відповідь на запитання.
1. Чому, коли дивишся на сцену в бінокль, не тільки краще бачиш, але і краще чуєш і розумієш?
Завдання 2. Дайте відповіді на запитання-жарти. Як можна перевірити їх правильність?
1. Яка домашня тварина любить дивитися на нові ворота?
2. У якому місті живе дядько, якщо на городі бузина?
3. Чого не слід сипати на рану?

Мікродослідження
Завдання цього типу передбачають формування в учнів дослідницьких умінь (на доступному для певного віку рівні):
- працювати з науково-популярною літературою і довідниками;
- аналізувати мовні одиниці; формулювати висновки;
- складати текст (повідомлення, реферату, доповіді).
Нестандартний підхід проявляється в незвичайному формулюванні теми, в розважальному характері дослідження. Тут, так само як і в попередньому типі завдань, за зовнішньою простотою форми - серйозний лінгвістичний зміст. Завдання розраховані на високий рівень розвитку і підготовки школярів, але їх завжди можна трансформувати з урахуванням конкретних умов навчання.
Найбільш типовими є наступні:
- розгорнута відповідь на питання проблемного характеру або незвично сформульоване питання (у основі - зіставлення неспівставних на перший погляд фактів);
- твір на лінгвістичну тему ;
- дослідження питання у формі ділової або рольової гри (інсценування, казка, подорож, детективна історія).
Завдання 1. Підготуйте грунтовну відповідь-дослідження на одне з питань. Вам допоможуть це зробити словники і наступні джерела (у кожному конкретному випадку рекомендуються вчителем). Не забудьте про необхідність ілюструвати наукові положення і висновки конкретними прикладами.
- Чи вірно твердження, що наведені слова можуть бути різними частинами мови: зло, добро, піч, знати, мій, гавкіт, клей, три?
Завдання 2. Напишіть твір на одну з тем (у формі доповіді, реферату, казки, детектива и др. - в залежності від формулювання теми).
1. Чарівник по імені йот. (Варіанти: Пригоди Йота. Де ховається Невидимка?)
2. Портрети суфіксів (-чик --щик,-тель), префікси (пре-- при .-, раз-- рас, с-), коренів-омонімів.
3. Знайомі незнайомці (про запозичені слова).
4. Як вас тепер називати? (Щодо переходу слів однієї частини мови в іншу.)
5. Історія слів в історії міста (про топоніми).
6. Пропала літера (детективне розслідування).

Завдання "На засипку"

Нестандартний підхід до цього виду завдань стосується характеру дидактичного матеріалу і полягає у максимальному ускладненні його змісту (більшої насиченості орфограмами, пунктограмами, лексичними і граматичними явищами, ніж при традиційно відібраному матеріалі). Таким чином, залишаючись за формою виконання звичними, нестандартні завдання цієї групи розширюють можливості вчителя у здійсненні диференційованого підходу до учнів в процесі вивчення російської мови (ступінь ускладнення матеріалу буде залежати від рівня підготовки учнів і етапу роботи над ним). Для учнів же така робота корисна в тому плані, що дозволяє удосконалювати навички самоконтролю.
До нестандартних завданнь такого типу можна віднести:
- диктанти "на засипку";
-- редагування пропозицій і текстів, максимально насичених однотипними елементами (мовними помилками, недоречно вжитими словами і конструкціями);
- підбір однотипних мовних одиниць (синонімів, споріднених слів та ін) до даної - за принципом "хто більше?"; - вправи з вибірковою відповіддю (вибір правильного варіанта з декількох запропонованих або виключення явища з ряду за принципом "третій зайвий").
Успішність самореалізації п’ятикласників тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі – предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання. Саме використання нестандартних завдань та цікавого матеріалу є запорукою успіху в реалізації цієї задачі.

Висновки

Отже, період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку.
А саме:
• збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;
• збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
• на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;
• відбувається перехід до кабінетної системи навчання;
Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів; із психологічної - зниженням самооцінки, високим рівнем ситуативної тривожності.
Не всі п'ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуванні внутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити про тих учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому у період адаптації важливо забезпечити ди¬тині спокійну, лагідну обстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятиклас¬ник постійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків. При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявності окремих функціональних відхилень необхідно звернутися до шкільного психолога.
Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних знань, дій, навичок.
Тому використання нестандартних завдань та лінгвістичних казок у процесі викладання російської мови забезпечують формування та розвиток пізнавальних інтересів учнів 5-х кла¬сів у період адаптації до навчання в основній школі.

Класи: 5 класПредмети: Російська мова

докладніше

Категорії: + Оновлення

Школа етикету. Вітання.

Пт, 2014-10-17 15:54

Виховна година в 1 класі інтенсивної педагогічної корекції. Можливе використання у виховній роботі дошкільних закладів.

Автор: 

Левченко Алла Миколаївна, учитель початкових класів КЗО "КСБНРЦ №1"ДОР"

Класи: 1 клас
Категорії: + Оновлення

Комп'ютерна презентація "Богдан Лепкий. “І в мене був свій рідний край”

Пт, 2014-10-17 12:52

У презентації містяться дидактичні та наочні матеріали з теми "Богдан Лепкий" до уроку української літератури. На слайдах розміщені уривки із поезій Лепкого, короткі тези до його біографії.

Автор: 

Пилипенко Людмила Андріївна, вчитель української мови та літератури Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради Черкаської області

Класи: 7 класПредмети: Українська література
Категорії: + Оновлення

електронний робочий зошит з хімії "Вуглеводні"

Пт, 2014-10-17 06:01

Збірник містить теоретичні відомості з теми “Вуглеводні”, тестовий контроль, завдання якого дають можливість вчителю швидко та якісно оцінити рівень навчальних досягнень учнів, а учням – краще підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання, самостійні роботи для перевірки знань учнів з теми та задачі з практичним змістом для закріплення знань.

Автор: 

Ляпкало Лариса Вацлавасівна, викладач хімії, ДНЗ "Золотоніський професійний ліцей"

Класи: 11 класПредмети: Хімія
Категорії: + Оновлення

Виховне заняття Тема: «Хто людям добра бажає, той і собі має»

Чт, 2014-10-16 18:57

Ознайомити учнів з людськими чеснотами, розкрити моральний зміст доброти, учити нести добро іншим через добрі справи, викликати в дітей бажання творити добро і цінувати його, прагнути жити в мирі і добрі;
виховувати в учнів почуття вдячності, доброти, любові один до одного, до батьків, до рідного краю.

Автор: 

Кутова А.І. вихователь ГПД Чкаловська ЗОШ І-ІІІст.Нікопольський р-н Дніпропетровська обл.

Класи: Початкова школаПредмети: Виховна робота
Категорії: + Оновлення

виступ

Чт, 2014-10-16 16:47

ефективні методи і прийоми сучасного уроку української мови Урок - багатогранний кристал, у якому відбивається вся система навчання вчителів.

Автор: 

Олена Стріченець

Класи: Середня школа
Категорії: + Оновлення

ВЧИМОСЯ БАТЬКІВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Чт, 2014-10-16 16:11

Найбільш важливі й тривалі взаємини, які коли-небудь у вас були, починаються, коли ви народжуєте дитину. Прибуток, робота, дружба, здоров'я і навіть шлюб можуть прийти й піти, але ваша батьківська роль триває стільки, скільки ви живете.

Автор: 

Атаманчук Тетяна Іванівна

Класи: Середня школаПредмети: Класному керівникові
Категорії: + Оновлення

Вправи на усунення лексичних помилок

Чт, 2014-10-16 16:00

Вправи на усунення лексичних помилок.
Увиразнення мовлення учнів емоційно забарвленою лексикою.

Автор: 

Атаманчук Тетяна Іванівна

Класи: Початкова школаПредмети: Українська мова
Категорії: + Оновлення

Вправи на формування вміння розкривати тему і основну думку висловлювання

Чт, 2014-10-16 15:57

III. Вправи на формування вміння розкривати тему і основну думку висловлювання.

Автор: 

Атаманчук Тетяна Іванівна

Класи: Початкова школаПредмети: Українська мова
Категорії: + Оновлення

Німеччина-високорозвинена європейська країна

Вт, 2014-10-14 23:51

Подано урок вивчення нового матеріалу з теми "Країни Європи" в 10 класі.
Тема уроку "Німеччина-високорозвинена європейська країна".
Мета уроку: сформувати в учнів систему знань про основні особливості географічного положення, населення і господарства Німеччини; зовнішньоеконо¬мічні зв'язки Німеччини; ;продовжувати формувати вміння виділяти головне, аналізувати отриману інформацію, працювати в малих групах; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу.

Автор: 

Міняйло Марина Олександрівна, вчитель географії та економіки "Дитячого оздоровчого центру соціальної реабілітації санаторного типу "Перлина Придніпровя"

Класи: 10 класПредмети: Географія
Категорії: + Оновлення

Презентація до уроку вивчення пісні "Як тебе не любити, Києве мій"

Вт, 2014-10-14 21:09

Презентація до уроку «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень літературного походження"

Автор: 

Карюк Олена Валентинівна, вчитель української літератури загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Новогригорівка Володарського району Донецької області.

Класи: 6 класПредмети: Українська література
Категорії: + Оновлення

Презентація до уроку. Мяка іграшка як вид декоративно-ужиткового мистецтва

Вт, 2014-10-14 19:56

Презентація до уроку 6 класу. М'яка іграшка як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Автор: 

Дудник Таміла Олександрівна

Класи: 6 класПредмети: Трудове навчання
Категорії: + Оновлення

Урок

Вт, 2014-10-14 19:42

Розробка уроку для учнів 6 клас. Перенесення малюнка для вишивання на тканину. Технології виконання шва "косий хрестик".

Автор: 

Дудник Таміла Олександрівна. Вчитель трудового навчання та інформатики.

Класи: 6 класПредмети: Трудове навчання
Категорії: + Оновлення