На перший погляд вибрана тема виглядає абсолютно не актуальною, а відносно проблеми походження озер, взагалі недоречною. Більшість сходу дружно зауважить, - підручники читати треба, там все написано! Є озера, які утворилися в долинах гірських річок в наслідок загати зсувами та селями, є озера, які мають тектонічне походження, є озера які виникли після заповнення водою замкнутих котловин. Що тут не зрозуміло? Та, на жаль багато чого зостається тут, і не тільки, є й досі незрозумілим та непоясненим.

Для початку поставимо "всезнайкам" максимально елементарне питання, - звідки в горах пісок?  З цього приводу, реплік буде ще простіш, - пісок є всюди, і нічого дивного ц цьому не має! Але, чи так все просто? Згадаймо, стару мудрість, замок на піску не збудуєш! Не збудуєш також і замок з піску! Це ще більш  очевидна мудрість. Тепер дещо переінакшимо питання, - а чи можна збудувати з піску гори? Особливо такі як Гімалаї, Тибет, Памір, Тянь-Шань. Мабуть ні? То звідки він там узявся? І чому піщані арени тяготіть до озерних улоговин? Поки-що, залишимо ці питання без відповіді, надавши тим самим можливість допитливим оцінити їх важливість, або поритися в підручниках та знайти там істину.

Якщо продемонструвати в порядному товаристві природознавців ось таку висотну модель, наголосивши при цьому на вітіювате мереживо річок, та ще й поставити питання, - як воно сформувалося? То недовго й почути у відповідь, - а ти І. С. Щукіна читав? Читав, і пояснення знаю. Тектоніка, неотектоніка, перехвати, перебудова, відмирання гідромережі.  

З позицій застарілих догм, які під собою не мають ніякої основи, окрім ментальних схем, тут ніяких проблем не має. Але давайте поглянемо на ці явища з позицій елементарної фізики. Може тоді й побачимо, що "щось тут не так" і проблеми насправді є.
   
Для довідки зазначимо, що на рис. 1 наведена висотна цифрова модель Чарської западини та прилеглого до неї з півночі Вітимського нагір’я.  І як би ми довго в ортогональну схему не вдивлялися нічого цікавого ми тут не побачимо. Візерунок гідромережі цілком традиційний для гірських країн.  А от після того, як ми долучимо до аналізу вертикальну складову, ситуація різко змінюється.  Долина, яка в плані виглядає як єдине утворення, утворене єдиним потоком, з плавними типовими для річок згинами, своїм горбатим профілем (рис. 2) миттєво змінює враження. Виявляється між крайніми точками профілю річка мала здолати півкілометровий підйом! А це як? Тоді, або ця долина було сформована не водним потоком, або тут існує страшезна гравітаційна аномалія. Можлива, ще одна причина. Це технічний збій під час виконання космічної зйомки. Але це легко перевіряється за допомогою топографічних карт. Фрагмент топографічної карти розміщений на рис. 3. І тут ми бачимо, що техніка не підвела. Все співпадає.

В імперсько-совєтську науку льодовикова теорія увійшла не з робіт Ж. Агассиса, а років на тридцять пізніше, і як нас переконували, з роботи революціонера-демократа Кропоткіна. А як по іншому?! І, що дивно, все це живе й сьогодні. Як і багато років тому головним підручником в цій галузі залишається «Загальна геоморфологія» І.С. Щукіна. І нічого в цьому дивного не має. Ось і сидимо на наукових розробках 19-го сторіччя.

Але, що цікаво українські науковці не пасуть задніх. Виявляється, на тих самих засадах міцно стоять природничники усього світу. На підтвердження наведемо фрагменти з підручників та довідників.

У сучасній кліматології загальні схеми глобального гідрологічного циклу та енергетичного балансу Землі мають ряд недоліків, які існують вже більше ста років. Але, рано чи пізно, вони повинні бути виправлені. Сьогодні настав  час це зробити. Про які помилки йде мова? Це полягає у тому, що згадані вище схем ігнорують наявність величезної потенційної енергії накопиченій в льодовиках. Акумуляція енергії супроводжувала накопичення льоду підчас формування льодовиків. Вона тривала десятки тисяч років. З початку танення лід перетворюється води, яка збігає з певної висоти і потенційна енергія льоду перетворюється на кінетичну енергію води. Загальний потенціал енергії на старті танення льодовиків визначається середньою висотою льодовика, загальною вагою льоду та дією сили тяжіння. Тобто, це загальна формула - mgh.

Пазинич В. Природа песков Верхне-Чарской котловины, в том числе и «Чарских песков» (Draft)

    При описании Верхне-Чарской  котловины, и это естественно, главным объектом всегда является урочище Чарские пески. Объект действительно интересный, и не зря с 2010 года входит в число семи чудес Забайкалья, публикации о них начинаются эпитетами – уникальные, загадочные, самые северные, самая неправильная пустыня и т.п. Но потом авторы ставят вопрос, на который сами дают отрицательный ответ – а откуда и когда взялись здесь пески? Вопрос действительно не праздный, если посмотреть на геологический разрез Чарской впадины (рис. 1) то пески, глины, гравий можно найти только в депрессиях под современной дневной поверхностью. А если учесть, что долина от горных хребтов отгорожена выступами кристаллических пород, то тогда просто нет необходимости что-либо писать. Т.е. полная безысходность. Попробуем ее переломать, но немного дальше. Можно только предположить, что здесь упал метеорит мерзлого песка.

 
Рис.1. Геологический разрез Чарской впадины [В. Еникеев, 2009].
1 — глина, алеврит, 2 — отложения пылеватые, 3 — суглинок, 4 — супесь, 5 — песок, 6 — гравий, 7— галька, 8 — валуны, 9— дресва, щебень, глыбы, 10 — отторженец, 11 — мезозойские осадочные отложения (Апсатская мульда), 12 — кристаллические породы фундамента, 13— песчаник, 14 — алевролит, 15 — конгломерат, /6 — конечная морена (а — абляционная, 6 — ребристая, в — напорная), 17 — тектоническое нарушение, 18 — сейсмодислокация, 19 — участок разреза вдоль зоны разлома, 20 — абс. отм. уровня ледниково-подпрудного озера (вг — сартанской эпохи, тг — муруктинской эпохи), 21 — скважина. Цифры: вверху — номер, внизу — глубина, м

У статті аналізується ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій або медіаджерел у вивченні наук природничого напряму, під час використання яких вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних та розвивальних завдань: соціальні, інформаційні,комунікативні, самоосвіти і розвитку та компетенції. Подаються конкретні приклади використання медіаджерел на уроках географії, що створює умови для розкриття природних задатків учнів, забезпечує розвиток особистості природним шляхом.

Пазинич В.Г.

Сліди катастрофічних повеней голоценового періоду на лівобережжі середнього Дніпра

Закінчена чотири роки тому робота «Комплексна реконструкція постгляціальних подій Становлення басейну Дніпра»  містила розділ присвячений слідам катастрофічних повеней різного масштабу на лівих притоках середнього Дніпра. За час, що минув були отримані нові факти, які дещо розширюють географію цього явища. Зокрема, виявилося, що долина Снову також зазнала ударів потужних повеней. В його руслі, принаймні на відрізку між містечками Щорс та Макишин, залилися сліди потужних потоків ширина яких в багато разів перевищую сучасну ширину русла (рис. А, Б, В).

Відразу сплили в пам’яті аерофотознімки долини Сожу, з якими довелося працювати ще в середині 70-х років м..с. Ними зафіксовані значні зміни водності пічки, яка сталася відносно недавно, бо сліди перебудови знаходяться на одному рівні з заплавою, але дещо змінені т затерті сучасним руслом (рис. Г). Пригадалися і візуалізовані цифрові моделі цієї ділянки басейну Дніпра (рис. Д), які відображали інтенсивну перебудову річкової системи між Сожем та Сновом. ця інформація, на жаль, багато років залишалася не задіяною.

Світлодіодне освітлення - один з перспективних напрямків технологій штучного освітлення, засноване на використанні світлодіодів в якості джерела світла. Використання світлодіодних ламп у освітленні вже займає близько 10% ринку. Розвиток світлодіодного освітлення безпосередньо пов'язано з технологічною еволюцією світлодіода. Розроблені так звані над'яскравіх світлодіоди, спеціально призначені для штучного освітлення.

Мабуть, найбільш серйозна перешкода на шляху до енергозбереження - консервативне економічне мислення. На перше місце ставиться вартість покупки зараз, хоча різниця повністю окупається за пару років, а потім виходить постійна економія. При цьому в звичайному розрахунку до уваги береться лише пряма економія, а комплекс непрямих показників (зменшення енергодефіциту, обсягів додаткового будівництва, потреб у кабельно-провідникової обладнанні) в результаті скорочує цей термін удвічі. Швидше за все, деяких бентежить сама «вічність» сучасних світильників. Адже вона може зробити непотрібними деякі відомства, зайняті обслуговуванням ліхтарів.

Инженерно-геологические изыскания решают множество задач. В частности, по их результатам происходит окончательное техническое решение по выбору типа фундаментов и организации строительства с учетом таких факторов, как инженерно-геологические и гидрогеологические условия. Если объект достаточно большой, то инженерная геология способна выявить оптимальное размещение объекта недвижимости с точки зрения устойчивости почв. И, естественно, все расчетные схемы по возведению строительных объектов должны проводиться исключительно по результатам геологического обследования почв, изучение гидрогеологических условий и других составляющих инженерной геологии.

Стратегія сталого розвитку (туристична галузь) / В.М. Ісаєнко, К.Д. Ніколаєв, К.О. Бабікова та ін. (2014)

Навчальний посібник висвітлює низку сучасних, науково-методичних і теоретичних підходів щодо встановлення концептуальних засад сталого розвитку, туристичої діяльності, прийняття управлінських рішень на шляху до мінімізації антропогенних впливів туризму на довкілля.

Запропоновано та обгрунтовано шляхи комплексної екологізації туристичної діяльності, а також основні підходи щодо розвитку сільського й аграрного туризму в Україні.

Методичні рекомендації з управління агротуристичною діяльністю / за ред. В.М. Ісаєнка

У методичних рекомендаціях висвітлено перспективність та пріоритетність розвитку агротуристичної діяльності в контексті збалансованого розвитку сільських територій. Доведено важливість здійснення комплексної агроекологічної оцінки селітебних територій з розвитком аграрного й сільського туризму. Запропоновано методику проведення екологічної паспортизації і категоризації туристичних територій та агросадиб.

1. Конкурс проводиться у три етапи:

• І етап - районний (міський);
• II етап - республіканський (в Автономній Республіці Крим), обласний, міський (у містах Києві та Севастополі);
• III етап - Всеукраїнський (фінальний).

2. У загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладах може проводитися відбірковий тур І етапу Конкурсу у формі конференцій наукових товариств учнів, якщо такі товариства у цих закладах діють.

ВИМОГИ
щодо написання, оформлення та представлення учнівських науково-дослідницьких робіт

І. Загальні положення

1. На Конкурс подаються науково-дослідницькі роботи (далі - роботи) проблемно-пошукового характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учасників Конкурсу, свідчать про їх обізнаність із сучасним станом галузі дослідження, опанування ними методики проведення експерименту.

Тематика має відповідати напрямам наукових секцій наукових відділень Малої академії наук України.

     Пропонуємо Вам ознайомитися зі методичними матеріалами підготовки до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України, які пропонують на сайті колективу Рівненської Малої академії наук.

Представлена робота є продовженням двох статей "The temporal and space relations between the Polissia kettle lakes, parabolic dunes and their analogues in North Americа та " Moulin (mechanical HPP) - Englacial and subglacial drainage system – Crystalline rocks – Debris (sand, powder) – Kettle lake.

Відразу необхідно звернути увагу на назву роботи. В ній термін піски вжито не в значенні якогось піщаного масиву, як наприклад к випадку з Олешківськими пісками, а в значені - гірська порода. Для мешканців більшої частини України, так як і Польщі, Німеччини, Білорусі та Прибалтики не має  нічого дивного зустріти на піщаній рівнині піщані кучугури, пасма та дюни. Нам не має потреби вирішувати проблему звідки взявся пісок, з якого вони побудовані. Він всюди під ногами. По іншому виглядає ситуація, наприклад, в Канаді, значна частина площі якої складена твердими кристалічними породами, або потужною товщею відкладів льодовикового комплексу, пісок в яких безумовно присутній, але вперемішку з валунами, галькою та глиною. Як показує досвід спілкування з місцевими фахівцями, вони чомусь цю проблему не помічають. Можливо тому, що у натуралістів, які приїхали в Америку і готували місцеві кадри, залишилися європейські підходи і вони їх привили своїм учням.

Пазинич В. Льодовикові водяні млини (Moulins) внутрішня льодовикова та підльодовикова дренажні системи) –  перетирання твердих гірських, порід польодовикові озера (Kettle Lakes)

Представлена робота, як і недавно розміщені на сайті Географіки  "Зарисовки з натури" входить в склад задуманої серії? Головною метою якої є демонстрації можливостей сучасних технологій у вирішенні теоретичних та прикладних проблем природознавства. Причому наголос буде зроблений на сучасну інформатику. Зокрема, мова йде про глобальну систему як Google Earth та його аплікації. З одного боку, тривимірна модель  дозволяє пізнавати різні явища в просторі і часі за рахунок архіву космічних зображень, з іншого боку, наявність наземних фотознімків зроблених фахівцями природознавцями та чисельними туристами дозволяють не тільки побачити явища в деталях, але часом і помітити багато нового. Фактично, сьогодні вже є підстави говорити про виникнення нового підходу до проведення природничих досліджень.

Катерина Полянська.

Загадочные дыры полуострова Ямал − Все объяснимо!

Летом 2014 года эта фотография (рис. 1) заполнила весь Интернет. Местоположение дыр указано на снимке (рис. 2) – это восточная часть полуострова Ямал и южная часть Гыданского полуострова – правый берег Тазовской губы в месте ее слияния с водами Обской губы.  Cуществуют различные версии происхождения дыр – это таяние пинго, выброс природного газа, падение метеорита, однако, в статьях украинского географа Пазинича В.Г. «The temporal and space relations between the Polissia kettle lakes, parabolic dunes and their analogues in North America» и «Роль вихревых систем в формировании рельефа краевыхледниковых зон» [1, 2] кроется еще один ключ к разгадке происхождения дыр. Природа этого явления связана с мощной энергией текучей воды, и при его изучении необходимо руководствоваться, прежде всего, законами физики.    

В работе В. Г. Пазинича есть раздел посвященный образованию аналогичных озер в краевых зонах горных ледников (рис. 3,4). Ниже приведен пример из его работы. В конце статьи помещен комментарий луганского археолога Виктора Ветрова, который существенно дополняет содержание.