Земля та інші багаті водою планети при підвищенні вмісту в їх атмосфері вуглекислого газу можуть повністю втратити свої океани і стати непридатними для життя. Результати досліджень метеорологи з Німеччини і США опублікували в журналі Nature Communications, а коротко про них повідомляє New Scientist. Палеонтологи провели тривимірне моделювання, яке демонструє вплив вмісту вуглекислого газу в атмосфері (повітряної оболонки) планети на її гідросферу (водну оболонку). Зростання концентрації цього газу прискорює парниковий ефект і збільшує нестабільність клімату на планеті.

У разі землеподібної планети середня глобальна температура на поверхні світового океану може скласти більше 56 градусів Цельсія, а висока вологість верхніх шарів атмосфери призведе до прискорення міграції води з неї в космос. Вчені відзначають незворотність зазначених процесів навіть у разі подальшого зниження концентрації вуглецю в атмосфері.

Вчені відзначають, що для реалізації їх сценарію будуть потрібні величезні обсяги вуглекислого газу - значно більше, ніж людина і природа в даний час викидають в атмосферу. Тим часом, для землеподібних екзопланет, розташованих в безпосередній близькості до світила, сценарій вчених є більш реалістичним.

Влада Люксембургу оголосила про намір надати фінансову і законодавчу підтримку індустрії видобутку корисних копалин в космосі. Люксембург планує підготувати належну нормативно-правову базу, яка буде заохочувати компанії, які розраховують вести розробку астероїдів. Крім того, влада країни має намір вкладати гроші в розробку технологій, які дозволять добувати корисні копалини на астероїдах.

"Ми підтримаємо довгостроковий розвиток інноваційної діяльності в космосі, а виробництво супутників і аерокосмічна промисловість стануть ключовими галузями для Люксембургу, - говорить заступник прем'єр-міністра Люксембургу Етьєн Шнайдер. - У першу чергу ми плануємо проводити дослідження в даній області, що на більш пізніх стадіях призведе до реальної роботи в космосі ".

Люксембург розраховує на співпрацю з Китаєм, Сполученими Штатами і країнами Європи в даному питанні. Деякі американські компанії, в тому числі SpaceX Елона Маска і Deep Space Industries, вже виявляють зацікавленість в ініціативі Люксембургу.

Багато країн не поспішають давати хід космічному видобутку корисних копалин через розбіжності по "Договору про космос", згідно з яким жодна країна не може пред'явити права на будь-якої космічний об'єкт. Чи справедливе це правило для видобутку ресурсів, що здійснюється приватними компаніями, є предметом дискусій.

Люксембург підписав "Договір", але не ратифікував його. Проте, Шнайдер вважає, що розробка астероїдів не порушує угоду. Він стверджує, що океанські води теж нікому не належать, але рибалки можуть ловити в них рибу і те ж саме буде справедливим для видобутку корисних копалин в космосі.

Міжнародна команда біологів виявила новий вид флюоресцирующих поліпів, що живуть на раковинах молюсків, йдеться в прес-релізі, отриманому «Лентой.ру». Результати дослідження представлені в журналі PLoS ONE. Вивчаючи біорізноманіття коралових рифів архіпелагу Фарасан (Саудівська Аравія, південь Червоного моря), біологи розглядали морських мешканців при спеціальному освітленні в ультрафіолетовому спектрі з жовтими світлофільтрами. У результаті були виявлені «флуоресціюючі ліхтарики», при найближчому розгляді схожі на гідр зі шкільного підручника з біології.

Новий вид з Червоного моря утворює сланкі колонії, прикрашаючи гірляндами зелених вогників раковини мініатюрних (20-35 міліметрів у довжину) черевоногих молюсків Nassarius margaritifer. Ці молюски днем ​​зариваються в пісок, а вночі виповзають на поверхню дна для полювання на інших безхребетних.

Незважаючи на свою схожість із гідрами (одиночними малорухомими поліпами, довжина тіла яких варіюється від 1 до 20 міліметрів), знайдені «зелені ліхтарики» є гідроїдними поліпами. Морські гідроїди, на відміну від гідр, часто зустрічаються в колоніях і можуть відбруньковуватися від мініатюрних медуз. В даний момент зоологи лише припускають, що світіння навколо ротового отвору поліпів може приваблювати їх їжу. «флуоресціюючі ліхтарики» можуть бути видні іншим безхребетним при світлі місяця, а також на заході і перед сходом сонця.

Серед гідроїдних поліпів флуоресценція вивчена на даний момент лише у шести видів, повідомляють зоологи. Причому у деяких з них - на попередніх стадіях розвитку (у яєць або медуз, до прикріплення до субстрату). У інших світіння локалізовано на щупальцях або стеблинці, а не навколо ротової воронки, або зміщене в іншу частину спектру. Довжина хвилі світіння нового представника роду Cytaeis становить 518 нанометрів.

«Порівняння флюоресценції гідроїда, виявленого в Червоному морі, з  іншими гідроїдами цього роду, а також дослідження ядерної та мітохондріальної ДНК цього гідроїда та аналіз даних, представлених в генетичному банку, дозволили вказати на видову специфічність прояву флюоресценції у морфологічно невідмітних видів гідроїди Cytaeis. Таким чином, на прикладі гідроїдних поліпів вперше продемонстрована можливість використання особливості локалізації флюоресценції для визначення зовні схожих безхребетних тварин. Флюоресценція може бути корисна для швидкої ідентифікації  видів і дослідження особливостей екології та поширення як гідроїдних поліпів, так і їх господарів - молюсків », - розповів провідний науковий співробітник кафедри зоології безхребетних МГУ В'ячеслав Іваненко.

Як зазначив учений, який знайшов незвичайні поліпи, на мілководді більшості морів, доступному для вивчення за допомогою акваланга, в тому числі і в Росії, все ще чекає свого дослідника безліч нових видів тварин з незвичайними властивостями.

Вітаємо з ювілеєм кандидата географічних наук, доцента кафедри туризму НУВГП, члена-кореспондента МАНЕБ, Голову Рівненського відділу Українського географічного товариства - Сергія Ігоровича Коротуна. Сергій Ігорович Народився 31 січня 1966 року в м.Рівне. У 1982 році вступив на факультет проектування і будівництва гідромеліоративних систем Українського інституту інженерів водного госодарства, який закінчив у 1989 році за спеціальністю інженер-гідромеліоратор.

В 1984-86 рр. проходив службу в Збройних Силах. По закінченню інституту працював майстером в ПМК, військовим керівником і завучем школи № 21 м.Рівне. У 1995 році закінчив Львівський державний університет ім.Ів.Франка за спеціальністю географія.   

У 2007 році у Львівьскому національному університеті ім.Ів. Франка захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук на тему "Еколого-географічна оцінка стану меліорованих земель регіону (на прикладі Рівненської області)", за спеціальністю 11.00.11 конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів.

Кавалер Ордена "За мужність" ІІІ ст., нагороджений урядовими медалями України, колишнього СРСР та Росії.

Автор більше 140 наукових та науково-методичних праць, серед них 6 навчальних посібників затверджених Міністерством освіти та науки України. Основні напрями наукової діяльності: конструктивна географія, регіональна економіка, демографія, ГІС.

Бажаємо імениннику міцного здоров’я на багато років життя, успіхів, родинного щастя й добробуту, прихильності фортуни та здійснення всіх Ваших задумів!

  Геофізики з Мерілендського університету назвали нові терміни початку тектонічної активності (руху літосферних плит) на Землі. На планеті вона почалася три мільярди років тому, коли її вік становив 1,5 мільярда років. Дотепер одні вчені вважають, що плити почали рух незабаром після утворення Землі, тоді як інші - протягом останніх 800000000 років. Результати досліджень автори опублікували в журналі Science, а коротко про них повідомляє EurekAlert!

На початку свого розвитку кора Землі містила багато магнію і таким чином нагадувала планети, де в даний час не спостерігається тектонічної активності (Марс, Меркурій і Венеру). Пізніше в земній корі з'явився бідний магнієм граніт, що входить до складу континентальних плит. Вчені пов'язують початок тектонічної активності на Землі з проникненням води в мантію і подальшим вимиванням магнію.$CUT$

Початок цього процесу вчені спробували відстежити, проаналізувавши вміст ізотопів нікелю, кобальту, хрому та цинку в гірських породах різного віку. Ці мікроелементи не розчинні у воді і, порівнюючи їх концентрацію з вмістом магнію в породах, вчені можуть визначити час вимивання з них останнього і таким чином визначити терміни початку тектонічної активності на планеті. За словами вчених, вони стали першими геофізиками, які використовували такий підхід.

Вчені за допомогою комп'ютерної моделі проаналізували гірські породи віком від 2,5 до 4 мільярдів років. Отримані ними дані свідчать, що три мільярди років тому земна кора на 11 відсотків (по масі) складалася з оксиду магнію. Протягом півтора мільярдів років це число скоротилося до чотирьох відсотків. В даний час земна кора містить не більше трьох відсотків оксиду магнію.

Земля - єдина відома планета в Сонячній системі з тектонічною активністю. Схожі на земні літосферні структури планетологи досі виявили поки тільки у крижаних плит на Європі - супутнику Юпітера, що має одну з наймолодших поверхонь серед великих небесних тіл Сонячної системи. Ймовірно, тектонічна активність в минулому була на Марсі.

Геофізики з Мерілендського університету назвали нові терміни початку тектонічної активності (руху літосферних плит) на Землі. На планеті вона почалася три мільярди років тому, коли її вік становив 1,5 мільярда років. Дотепер одні вчені вважають, що плити почали рух незабаром після утворення Землі, тоді як інші - протягом останніх 800000000 років. Результати досліджень автори опублікували в журналі Science, а коротко про них повідомляє EurekAlert!

На початку свого розвитку кора Землі містила багато магнію і таким чином нагадувала планети, де в даний час не спостерігається тектонічної активності (Марс, Меркурій і Венеру). Пізніше в земній корі з'явився бідний магнієм граніт, що входить до складу континентальних плит. Вчені пов'язують початок тектонічної активності на Землі з проникненням води в мантію і подальшим вимиванням магнію.Початок цього процесу вчені спробували відстежити, проаналізувавши вміст ізотопів нікелю, кобальту, хрому та цинку в гірських породах різного віку. Ці мікроелементи не розчинні у воді і, порівнюючи їх концентрацію з вмістом магнію в породах, вчені можуть визначити час вимивання з них останнього і таким чином визначити терміни початку тектонічної активності на планеті. За словами вчених, вони стали першими геофізиками, які використовували такий підхід.

Вчені за допомогою комп'ютерної моделі проаналізували гірські породи віком від 2,5 до 4 мільярдів років. Отримані ними дані свідчать, що три мільярди років тому земна кора на 11 відсотків (по масі) складалася з оксиду магнію. Протягом півтора мільярдів років це число скоротилося до чотирьох відсотків. В даний час земна кора містить не більше трьох відсотків оксиду магнію.

Земля - єдина відома планета в Сонячній системі з тектонічною активністю. Схожі на земні літосферні структури планетологи досі виявили поки тільки у крижаних плит на Європі - супутнику Юпітера, що має одну з наймолодших поверхонь серед великих небесних тіл Сонячної системи. Ймовірно, тектонічна активність в минулому була на Марсі.

Людство стало геологічною силою, здатною відсунути настання наступної льодовикової епохи. До такого висновку прийшли німецькі вчені, автори статті в журналі Nature.

Дослідники з Потсдамського інституту по вивченню впливу клімату з'ясували, що співвідношення одержуваної сонячної радіації та концентрації CO2 в атмосфері - це основний критерій, що дозволяє пояснити останні вісім циклів заледеніння і відступу льодовиків в історії Землі. Навіть обмежене втручання людини в природний баланс вуглецю на планеті (викиди від тисячі до півтори гігатон) відсуває настання наступної льодовикової епохи на 100000 років, стверджують вчені.

Побудувавши модель клімату Землі, що враховує атмосферні, морські, льодовикові фактори, а також глобальний цикл вуглецю, кліматологи розрахували вплив викидів CO2 на обсяги льоду в Північній півкулі. Навіть невеликі викиди двоокису вуглецю будуть впливати на долю льодовикових щитів протягом десятків тисяч років.

«Навіть без урахування антропогенних кліматичних зрушень нова льодовикова епоха мала розпочатися не раніше, ніж через 50 000 років, що робить голоцен рекордно довгим міжльодовиковим. Але наше дослідження показало, що викиди CO2 від спалювання нафти, газу і вугілля можуть зрушити цей термін ще на 50 000 років. По суті справи, ми пропускаємо цілий цикл - це небачене явище », - зазначив провідний автор статті Андрій Ганопольский.

Вітаємо відвідувачів порталу "Географіка" з Новим Роком та Різдвом Христовим!

Прийміть наші найщиріші вітання з Новим роком та Різдвом Христовим. Нехай ці свята – вісники оновлення, мрій і сподівань – принесуть Вам і Вашій родині добро, мир і достаток. Бажаємо, щоб у новому році Ви зробили все те, про що так давно мріяли. Віримо, що у новому році Ви відчує турботу з боку колег, тепло друзів та близьких. Щастя Вам, міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших бажань.

З Новим Роком!

За даними вчених, кількості льоду, що відколовся достатньо, щоб підвищити рівень світового океану на 50 сантиметрів.

На північному сході Гренландії розколовся льодовик, танення якого може підняти рівень світового океану на 50 см. Про це повідомляє Reuters.

Як повідомили дослідники американського журналу Science, підвищення температури територіальних вод акваторії на північному сході Гренландії вплинуло на швидкість ковзання льодовика, що призвело до його відколу.

Вивчивши дані супутникової зйомки, експерти встановили, що величезна  маса льоду вагою в кілька мільйонів тонн відкололася. За їхніми даними, кількості цього льоду досить, щоб підняти рівень світового океану на 50 см.

Руйнування льодовиків - звичайне явище, характерне для Гренландії. На території острова відколюється безліч льодовиків, які щорічно поповнюють світовий океан 5 млрд тонн льоду.

Британські вчені в ході експедиції на норвезький архіпелаг Шпіцберген виявили залишки справжнього тропічного лісу. Викопні дерева, що відносяться до відділу Плауноподібні (Lycopodiophyta), були типовими представниками екваторіальній флори девонського періоду (419-358 мільйонів років тому). Тоді вони нагадували щось середнє між пальмою і папороттю. Детальніше про відкриття розповідається в статті, опублікованій в журналі Geology.

Під час девонського періоду Шпіцберген знаходився в тропічних широтах, що і пояснює наявність на ньому тропічної рослинності. Згодом тектонічна плита, на якій знаходиться архіпелаг, перемістилася в води Північного Льодовитого океану.

За минулі мільйони років дерева встигли перетворитися на пласти вугілля. Вчені припускають, що в ході девонського періоду відбулося п'ятнадцятикратне падіння рівня вуглекислого газу в земній атмосфері, і це дозволило зростаючим на острові деревам стати більш високими, ніж вони були до цього: їх максимальна висота не перевищувала чотирьох метрів. При цьому відстань між деревами не перевищувала 20 сантиметрів.

Раніше в 2015 році вчені довели, що 950000000 років тому архіпелаг Шпіцберген був частиною стародавнього континенту Арктида-II, залишки якого також включають в себе Землю Франца-Йосифа, шельф Карського моря, куди входять архіпелаг Північна Земля і північне узбережжя півострова Таймир, Новосибірські острови , шельф Східно-Сибірського моря, Чукотське море разом з континентальними територіями Чукотки і північної Аляски.

Вчені з Великої Британії змогли виявити той факт, що ядро ​​нашої планети Земля в даний час володіє більш низькою швидкістю остигання, ніж до цього припускали вчені. Спираючись на нову інформацію, планета Земля може прожити ще приблизно мільярд років.

Дослідники з Англії визначили, що нинішня швидкість охолодження ядра Землі в кілька разів менша, ніж до цього встановлювали вчені. До цього фахівці вважали, що земне ядро ​​володіє рідким агрегатним станом. У даній фазі речовини було більш сильне охолодження основи Землі.

Але зараз вчені змогли встановити, що ядро має сферичну будову. Іншими словами, внутрішній шар має основу з металів, і він оточений  сумішшю з розплавленого заліза, а також інших легких металів.

Фахівці вивчили процес перетворення ядра нашої планети і змогли встановити, що приблизно один мільярд років тому сталося зародження твердого стану основи Землі всередині. Як вважають дослідники, якщо спиратися на отримані дані сьогодні, то Земля зможе прожити ще приблизно кілька мільярдів років.

Як повідомляють палеонтологи зі Сполучених Штатів Америки, динозаври були вбиті подвійним ударом. На їхню думку, спочатку метеорит впав у Мексиканську затоку, через це відбулися величезні виверження вулканів на території Індії.
 
Вчені досліджували Деканські трапи - це базальтові породи, які знаходяться на заході в Індії, а також сліди сильних вивержень вулканів за всю історію планети Земля. Дані сейсмічні процеси, які відбулися за 250000 років до того, як впав Чиксулубський метеорит, і продовжилися приблизно півмільйона років після.
 
Деякі фахівці впевнені, що динозаври загинули через токсичні викиди, а також через вулканічний пил. Деякі вважають, що це сталося через величезний астероїд.
 
Геохронолог Пол Ренн, автор нової статті, а також співробітник Університету Каліфорнії в Берклі спільно з колегами вважає, що дві зазначені катастрофи сталися одночасно. Вчений заявив: «Наші дослідження повинні надихнути людей на те, щоб не дотримуватись однієї теорії, а подивитися на тісний зв'язок між двома процесами».

На місці Аральського моря посадять ліс, повідомляє «РИА Новости». Згідно з проектом держкомітету з охорони природи Узбекистану, на дні пересохлого озера буде висаджено понад 1 млн гектарів лісового масиву до 2030 року. У рік будуть засівати по 40-50 тисяч гектарів колишньої солоної водойми.

Програма по залісненню колишнього Аральського моря проводиться з метою захисту сусідніх територій від шкідливих речовин і солі, які розносить вітер.

Узбецька влада серйозно підійшла до проблеми екології в Приаралллі. До 2019 року в регіоні створять 10 нацпарків і збільшать площу рибних господарств. Бюджет екологічних програм в Приараллі складе 200 млн доларів.

Аральське море, солона безстічна водойма на стику Казахстану та Узбекистану, було четвертим за величиною озером світу до 1960 року минулого століття. Однак через забір води з річок Амудар'я і Сирдар'я водойма поступово втрачала площу, розділившись в 1989 році на Північне (Мале) і Південне (Велике) Аральське море. Вже до 2003 року площа поверхні озера склала 25% початкової, об'єм води - близько 10%, рівень води знизився на 22 м відносно вихідного до 31 м. Згідно з останнім вердиктом вчених, Аральське море не може бути відновлене.

Намагаючись пристосуватися до танення льодів в своєму звичному середовищі проживання, білі ведмеді ставлять нові рекорди тривалості підводного пірнання. Учені стали свідком того, як одна тварина знаходилося під водою три хвилини десять секунд, повідомляє видання Washington Post з посиланням на журнал Polar Biology.

Раніше білі ведмеді запливали в середньому на 30 секунд, а володар попереднього рекорду пірнув на 70 секунд (у пошуках бурих водоростей).

Заплив на три хвилини був відзначений біля берегів Шпіцбергена. Слабкий і виснажений ведмідь, за словами вчених, спробував дістатися до тюленів, які вилізли на плавучу крижину. У звичному для хижака кліматі від жертви його відділяли б численні крижини, за якими він міг би сховатися. Однак у відкритому морі ведмедеві залишалося тільки пірнати глибоко під воду. Незважаючи на рекордний заплив, тюленям вдалося піти від хижака.$CUT$

Вчені відзначають, що білі ведмеді здатні з дивовижною швидкістю пристосовуватися до кліматичних змін: вони мігрують на північ і переходять на нові види їжі (дельфінів, наприклад). Однак їм навряд чи вдасться за кілька десятиліть, поки Арктика стрімко втрачає свої льоди, уподібнитися ластоногим і перетворитися на морських жителів. Окремі стратегії адаптації навряд чи зможуть врятувати цілу популяцію, вважають екологи.

Також радимо поцікавитися можливістю безкоштовної освіти у вузах Німеччини.

Корпорація «Гугл» і виробник датчиків для контролю якості повітря «Акліма» (Aclima) об'єдналися в амбітному проекті, мета якого - складання карти забруднення міського повітря.

Датчики «Акліма» будуть встановлені на автомобілі сервісу «Перегляд вулиць» (Google Street View), завдяки чому організаторам проекту вдасться створити онлайн-мережу по вимірюванню якості повітря та оперативно заносити дані про рівень забруднення на карти. Мобільні сенсори вимірюватимуть широкий спектр показників, включаючи шум, вологість, вуглекислий газ, зважені частинки і метан.

Тестування системи було проведено в Денвері, де датчики встановили на три машини сервісу «Перегляд вулиць». В результаті експерименту було отримано 150 млн замірів якості повітря за місяць.$CUT$

У наступному році спільні розробки «Гугл» і «Акліма» будуть протестовані в інших містах області затоки Сан-Франциско.

Генеральний директор «Акліма» Давида Герцль навела приклад того, як система може бути корисна людям: «Ми знаємо, що дерева нейтралізують забруднення повітря, наприклад, поглинаючи оксид азоту. Якщо ми будемо знати, де знаходяться "гарячі точки" забруднення, ми зможемо створити там зелені зони ».

Співпраця з «Аклімой» стало одним з пунктів програми «Гугл» щодо зниження впливу корпорації на навколишнє середовище. Пошуковий гігант приєднався до інших 12 лідерів індустрії, підписавши «Акт американського бізнесу про нагляд за змінами клімату».

Останній день червня тривав не 24 години, а 24 години і одну секунду, завдяки рішенню вчених додати "високосну секунду" до останнього дня червня в цілях підтримки балансу між ходом годин і порами року на Землі.

Отже, північ настане не в 24 години 00 хвилин і 00 секунд, а на секунду пізніше, так як вчені "продовжили" день на секунду для того, щоб підтримувати баланс між ходом годин і порами року на Землі, повідомляє Бі-бі-сі.

Після появи атомних годин в середині 50-х років минулого століття у вчених з'явилася перша можливість точно виміряти тривалість доби на Землі, "правильну" довжину року і багато інших хронологічних параметрів. Одним з підсумків цих вимірів стало відкриття того, що Земля обертається навколо своєї осі досить нерівномірно, здійснюючи один оборот за різні проміжки часу.$CUT$

В результаті цього між часом годин і "реальним" часом на планеті поступово накопичується різниця, що може через кілька століть чи тисячоліть "зрушити" початок пір року і деяких важливих дат календаря, зав'язаних на природні феномени.

Одним з рішень цієї проблеми є додавання так званих високосних секунд до одного з останніх днів в одному з місяців. В результаті цього такий день триває не рівно 24 години, а 24 години і одну секунду.

Радимо Вам також поцікавитися пропозицією работа в Днепродзержинске.

На відміну від високосних років, наступаючих кожні чотири роки, наступ "високосних секунд" передбачити і обчислити заздалегідь неможливо через те, як обертається Земля. Максимум, що можуть зробити вчені, - попередити громадськість про додавання зайвої секунди за півроку до її настання.

Подібного часу, за словами одного з фінансових аналітиків, опитаних Бі-бі-сі, явно недостатньо для того, щоб внести потрібні корективи в роботу багатьох складних комп'ютерних систем, що обслуговують інфраструктуру планети, особливо морально і технічно застарілих обчислювальних пристроїв.

Дана проблема буде однією з головних тем на наступній конференції Міжнародного союзу електрозв'язку, яка відбудеться в листопаді цього року у швейцарській Женеві. В її рамках, за словами експертів, делегати або приймуть рішення скасувати "високосні секунди", або ж вироблять якесь стандартизоване рішення для їх додавання в календар.

Люди можуть врятувати Великий Бар'єрний риф від глобального потепління за допомогою пересадки на нього жаростійких коралів, повідомляє «Гардіан».

Спільне дослідження Австралійського інституту морських наук і Техаського університету виявило генетичну схильність до переносимості високої температури у деяких коралів. Відкриття може створити базу для організації рукотворних колоній коралів, спеціально виведених для адаптації до більш теплих морів.

На даний момент дослідники схрестили особин гіллястого корала Acropora millepora з теплого півночі Великого Бар'єрного рифа з представниками того ж виду у острова Орфей, який знаходиться в 540 км на південь. З'ясувалося, що північні корали передали свою стійкість до спеки своїм нащадкам.$CUT$

Дослідники виявили, що теплостійкість в основному залежить від «материнських» генів. Ймовірно, це якість закладено в мітохондріях - «енергостанціях» клітин, які успадковуються тільки від матерів. Однак щоб підтвердити роль мітохондрій у стійкості до тепла, потрібно провести додаткові дослідження. Тільки тоді можна буде зробити спробу відновити рифи за допомогою гібридів або допомогти жаростійким коралів природним чином зайняти місце загиблих особин.

Радимо Вам також ознайомитися із пропозицією массовые рассылки email от Юнисендера.

Міжнародний колектив астрономів і кліматологів вважає, що наступна фаза затишшя в житті Сонця може не тільки сповільнити зміну клімату, але й викликати помітні зниження в швидкості росту середньорічних температур на півночі Євразії і в північних куточках Канади та США.

Довгострокові тренди сонячної активності вказують на те, що наступна фаза затишшя в житті Сонця може не тільки сповільнити зміна клімату, і викликати помітні зниження в швидкості росту середньорічних температур на півночі Євразії і в північних куточках Канади і США, заявляють астрономи в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.$CUT$

Сонячна активність визначається за кількістю плям і спалахів на Сонці, пов'язаних зі змінами магнітного поля світила. Цикл сонячної активності - від максимуму до максимуму - триває приблизно 11 років. У роки активного Сонця посилюються і частішають магнітні бурі, які можуть викликати як технічні проблеми, так і нездужання у людей, частіше спостерігаються полярні сяйва.

Найтриваліше відоме падіння сонячної активності було виявлено в кінці 19-го століття астрономом Едвардом Маундером за підсумками вивчення архівів спостережень за Сонцем. Маундеровський мінімум тривав з 1645 по 1715 рік, з ним пов'язують "малий льодовиковий період" у Європі. Другий подібний епізод, що отримав ім'я "мінімуму Дальтона", був зафіксований вже після початку регулярних спостережень активності Сонця з 1790 по 1830 рік.

Річард Вуд (Richard Wood) з Метеорологічного офісу Великобританії в Ексетері і його колеги з'ясували, що подібний Маундеровському мінімум може початися в найближчі десятиліття, вивчивши історію коливань в силі сонячної активності за останні кілька століть.

Як пояснюють вчені, до недавнього часу Сонце знаходилося у фазі так званого "Великого сонячного максимуму", в ході якого активність світила була дещо вищою багаторічної норми. Проте нинішній 24-й цикл, що почався в січні 2008 року, виявився рекордно слабким, і один час астрономи побоювалися того, що світило впадає в "сплячку".

Вуд і його колеги, стурбовані таким сценарієм, вирішили з'ясувати, які кліматичні зміни принесе за собою настання подібного Маундеровському мінімум або його "молодшого брата". Використовуючи дані, накопичені за роки спостережень за Сонцем, автори статті створили комп'ютерну кліматичну модель, яка враховувала наступ подібного мінімуму.

Як виявилося, наслідки від "штилю" на Сонці будуть досить сильно помітними, хоча і не у всіх регіонах земної кулі. Приміром, у Європі темпи глобального потепління сповільняться, і середньорічні температури зростуть на градус менше, ніж очікується сьогодні.

Найбільше вони будуть проявляти себе в приполярних регіонах північної півкулі, де температури в окремих регіонах Західного та Східного Сибіру, ​​півночі Канади і США впадуть на 1,5 градуса Цельсія. В результаті цього середньорічні температури в деяких куточках цих регіонів не тільки не зростуть, але і незначно впадуть у порівнянні з сьогоднішнім днем. З іншого боку, в цілому даного ефекту буде недостатньо для зупинки зміни клімату та середньорічні температури будуть продовжувати рости, хоча і зі "зрушенням" назад на 2-3 роки. Ці дані вдалося оприлюднити завдяки публикации научной статьи.

Як підкреслюють вчені, цілком можливо те, що даний сценарій не буде виконаний, якщо наступний цикл сонячної активності повернеться до "нормальних" значень, які спостерігалися в попередні десятиліття. У такому випадку глобальне потепління триватиме з поточними темпами. Проте, самі Вуд і його колеги вважають, що мінімум все ж настане, спираючись на дані спостережень за "дном" поточного циклу в жовтні 2013 року.

Щоб уникнути такого ефекту і не дати клімату змінитися фахівці планують провести кілька реформ у сферах будівництва, сільського господарства, транспорту та енергетики.

Американські вчені вважають, що дерева можуть стати небезпечними для всього живого на Землі: в якийсь момент вони просто перестануть виділяти кисень і почнуть виділяти вуглекислий газ.
 
Таке явище фахівці пояснюють глобальним потеплінням.
 
Екологи припускають, що нові температурні умови призведуть до того, що рослини в кінцевому підсумку перестануть поглинати азот і почнуть викидати вуглекислий газ, що в свою чергу стане причиною виникнення парникового ефекту.$CUT$
 
Вчені підрахували, що якщо глобальне потепління на нашій планеті буде йти такими ж темпами, то вже до 2100 року дерева стануть небезпечними для населення Землі.

Також радимо відвідати цей ресурс о металлоломе.
 
Щоб уникнути такого ефекту і не дати клімату змінитися фахівці планують провести кілька реформ у сферах будівництва, сільського господарства, транспорту та енергетики.

Гігантські акули розміром з двоповерховий будинок населяли морське мілководдя 100 млн років тому, показали результати недавніх розкопок. У довжину доісторична акула досягала 6,2 м.

Величезна риба Leptostyrax macrorhiza була одним з найбільших хижаків свого часу. Стародавній морський монстр був виявлений зовсім випадково. На викопні останки наткнулися члени клубу палеонтологів-аматорів в околицях міста Форт-Уерт в штаті Техас в 2009 році. Відомо, що близько 100 млн років тому ця територія була частиною мілководного Західного внутрішнього моря, яке ділило Північну Америку на дві частини і простягалося від Мексиканської затоки до Арктики.$CUT$

Палеонтологи виявили три великих хребця діаметром 11,4 см кожен. На хребцях явно було видно лінії, звані ламелями, що вказувало на приналежність акули до ряду ламноподібнихх. Також в цей ряд входять тигрові піщані акули, білі акули, акули-будинкові.

Вчені знайшли опис подібного хребця доісторичної акули, знайденого в 1997 році в окрузі Кайова в Канзасі. Вік скам'янілості також становив близько 100 млн років. У довжину акула, якій колись належав хребець, досягала 9,8 м. Найбільшою коли-небудь знайденої акулою вважається мегалодон, який виростав до 18 м в довжину.

Знахідка змінила уявлення вчених про морях раннього крейди. Раніше дослідники вважали, що по-справжньому великими хижаками періоду були тільки страхітливі пліозаври, які досягали 12 м у довжину. Тепер палеонтологи отримали свідоцтва того, що в доісторичних морях мешкали як мінімум два види величезних м'ясоїдних тварин.