pedagog.net.ua - Педагог - персональний сайт Ольги Саламахи

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/menu.inc on line 745.
RSS-матеріал
Site news
Адреса URL: http://pedagog.net.ua/
Оновлене: 18 годин 14 хв тому

Церемонія нагородження. Премія Global Teacher Prize Ukraine- 2018

Ср, 2018-10-10 12:13

Президент України Петро Порошенко взяв участь у церемонії вручення національної премії Global Teacher Prize Ukraine.

Про це повідомляється на сторінці Петра Порошенка у Facebook.

Церемонія нагородження відбулась у Театрі імені Івана Франка.

«Радий вітати номінантів національної премії Global Teacher Prize Ukraine та брати участь у цьому важливому заході», — написав Порошенко.

Він зазначив, що особливо приємно, що сьогодні серед найкращих вчителів України багато тих, хто спеціалізується саме на інклюзивній освіті. Це означає, що Україна виходить на абсолютно новий європейський рівень ставлення до особливих дітей, підкреслив Президент.

Він ще раз привітав вчителів з професійним святом.

«Нехай на життєвому шляху нам зустрічаються тільки мудрі вчителі та здібні учні», — побажав Порошенко.

Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів, заснована в 2017 році громадською спілкою «Освіторія», що підписала меморандум із фондом Varkey GEMS Foundation, засновниками всесвітньої премії для видатних вчителів Global Teacher Prize.

Вона покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні.

Цього року організатори премії отримали майже 2 тисячі анкет-заявок від українських вчителів.

Категорії: + Оновлення

МОН впроваджує механізм «гроші ходять за вчителем»

Нд, 2018-09-23 18:56

Метою Міністерства освіти і науки є залучення кращих спеціалістів та максимальне розширення можливостей вчителя для підвищення кваліфікації. Про це розповіла міністр освіти Лілія Гриневич під час візиту до Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка».

За словами міністра, з 2019 року це планується зробити завдяки впровадженню механізму «гроші ходять за вчителем», коли педагог сам може обрати, де підвищити кваліфікацію, а держава за це заплатить.

Також Лілія Гриневич зауважила, що Міністерство освіти готує постанову уряду, де буде прописано механізм надання такого фінансування.

Планується, що існуватиме перелік громадських організацій та установ, в яких таке підвищення кваліфікації можна буде здійснити.

Категорії: + Оновлення

МІЖШКІЛЬНІ РЕСУРСНІ ЦЕНТРИ

Пн, 2018-07-23 13:25

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТ "ПОЛОЖЕННЯ ПРО

МОН підготовлено проект наказу «Про затвердження Положення про міжшкільний ресурсний центр», що має на меті удосконалити правове регулювання ресурсного забезпечення освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, а також створити умови для поглибленого вивчення окремих предметів інваріантної та варіативної (курсів за вибором, факультативів профорієнтаційного та іншого спрямування) складових освітніх програм.

Проектом передбачено, зокрема, надання МРЦ повноважень створювати стаціонарні та пересувні лабораторії, укомплектовані необхідними дидактичними матеріалами, засобами навчання та навчальним обладнанням, у тому числі приладами, пристроями та матеріалами, яких не вистачає багатьом закладам загальної середньої освіти.

МРЦ сприятиме вибору учнями напряму профільного навчання у ліцеях шляхом:

-  розроблення індивідуальної професійної траєкторії з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів, потреб ринку праці та майбутніх ризиків побудови кар’єри;

громадське обговорення

Надрукувати

 

-  проведення профорієнтаційної роботи серед учнів;

-  впровадження професійно-спрямованих курсів за вибором, факультативів, гуртків;

-  проведення інформаційних та консультаційних заходів.

Очікується, що реалізація Положення про міжшкільний ресурсний центр матиме позитивний вплив на забезпечення доступу учням до якісної та доступної загальної середньої освіти.

Проект наказу «Про затвердження Положення про міжшкільний ресурсний центр» підготовлено на виконання абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту».

Зауваження та пропозиції до проекту пропонується приймати до 17.08.2018 в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами:

Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135;

e-mail: krasnostup@mon.gov.ua, Красноступ Ганна Миколаївна.

"

Категорії: + Оновлення

134 ШКОЛИ ПРОПІЛОТУВАЛИ НОВИЙ ДЕРЖСТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НУШ З ІНОЗЕМНИХ МОВ

Чт, 2018-06-21 10:29

: ДІТИ НЕ ВТРАЧАЮТЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ, ВЧИТЕЛІ ІНАКШЕ СТАВЛЯТЬСЯ ДО РОБОТИ, АЛЕ ПОТРІБЕН ПОДАЛЬШИЙ СУПРОВІД

Міністерство освіти і науки спільно з Британською Радою, Ґете-інститутом та Посольством Франції в Україні представили результати пілотування Держстандарту початкової освіти НУШ з іноземних мов: діти не втрачають мотивації до навчання, вчителі інакше ставляться до роботи, але потрібен подальший супровід. Презентація відбулась сьогодні, 19 червня 2018 року, у приміщенні МОН України.

«Сьогодні ми підбиваємо підсумки безпрецедентного проекту – пілотування стандарту початкової освіти і програм з іноземних мов у 134 школах України. У перших класах 100 шкіл пілотували новий стандарт та програми з англійської мови, у 23 школах – з німецької та в 11 – з французької. І я хотіла б подякувати Британській Раді, Ґете-інституту та Посольству Франції в Україні за те, що вони з таким ентузіазмом та професіоналізмом включились у цей проект. Це приклад справжньої синергії зусиль, коли всі об’єднуються задля досягнення єдиної великої мети – нових стандартів вивчення іноземних мов у Новій українській школі», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Моніторинг за результатами пілотування показав, що діти, які навчаються іноземній мові за новими програмами та методиками, не втрачають інтересу до навчання і з великим ентузіазмом сприймають можливість спілкування іноземною.

«Ми опитували батьків дітей, що були в пілоті, і вони відзначають надзвичайний ентузіазм дітей до вивчення мови. Навіть приходячи додому діти намагаються розповісти про навчання в школі, навчити батьків фразам, які вони вивчили, поділитися знаннями з однолітками. Це яскраве свідчення того, що обрано правильні методики і що вони працюють для навчання саме цієї вікової групи», – відзначила Емілі Войтенко, представник Посольства Франції в Україні.

Результати пілотування показали, що вчителів вдалося навчити чи покращити знання з найважливіших для Нової української школи напрямів.

«Вчителі знають, як організувати урок саме для 6-річних дітей, вони розуміють, як для цих дітей формулювати цілі, як їх досягати і які методи для цього потрібно використовувати, як користуватися такими інтерактивними формами навчання, як ігри, говірки, оповідання. Тобто всіма методами, які сприяють формуванню комунікативної компетентності, що необхідна для спілкування з іноземцями», – розповіла Світлана Балашова, представник Ґете-інституту в Україні.

Експерти також відзначають, що деяким вчителям потрібен подальший супровід та підтримка. На їхню думку, ідеальними майданчиками для цього можуть стати Інститути післядипломної педагогічної освіти.

Вікторія Іваніщева, представник Британської Ради в Україні, також розказала про інший спільний проект МОН та партнерів – масштабне підвищення кваліфікації для вчителів іноземної мови.

«Сьогодні ми разом вже підготували 169 тренерів, які навчатимуть 17тис вчителів англійської мови, близько 1,2тис вчителів німецької та 300 вчителів французької мови, що навчають дітей в початковій школі по всій Україні. Буде важко, але ми вже все спланували, всі вчителі мають пройти підвищення кваліфікації вже до кінця літа. Заплановано, що вони прослухають 80 годин онлайн-курсу та пройдуть очне навчання обсягом у 24 години», – повідомила Вікторія Іваніщева.

Нагадуємо, що цього року відбувається масштабне підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. Його мають обов’язково пройти 22тис вчителів-класоводів, що братимуть перший клас з 1 вересня 2018 року, а також близько 18,5тис вчителів іноземних мов.

Категорії: + Оновлення

134 ШКОЛИ ПРОПІЛОТУВАЛИ НОВИЙ ДЕРЖСТАНДАРТ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НУШ З ІНОЗЕМНИХ МОВ

Чт, 2018-06-21 10:29

: ДІТИ НЕ ВТРАЧАЮТЬ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ, ВЧИТЕЛІ ІНАКШЕ СТАВЛЯТЬСЯ ДО РОБОТИ, АЛЕ ПОТРІБЕН ПОДАЛЬШИЙ СУПРОВІД

Міністерство освіти і науки спільно з Британською Радою, Ґете-інститутом та Посольством Франції в Україні представили результати пілотування Держстандарту початкової освіти НУШ з іноземних мов: діти не втрачають мотивації до навчання, вчителі інакше ставляться до роботи, але потрібен подальший супровід. Презентація відбулась сьогодні, 19 червня 2018 року, у приміщенні МОН України.

«Сьогодні ми підбиваємо підсумки безпрецедентного проекту – пілотування стандарту початкової освіти і програм з іноземних мов у 134 школах України. У перших класах 100 шкіл пілотували новий стандарт та програми з англійської мови, у 23 школах – з німецької та в 11 – з французької. І я хотіла б подякувати Британській Раді, Ґете-інституту та Посольству Франції в Україні за те, що вони з таким ентузіазмом та професіоналізмом включились у цей проект. Це приклад справжньої синергії зусиль, коли всі об’єднуються задля досягнення єдиної великої мети – нових стандартів вивчення іноземних мов у Новій українській школі», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Моніторинг за результатами пілотування показав, що діти, які навчаються іноземній мові за новими програмами та методиками, не втрачають інтересу до навчання і з великим ентузіазмом сприймають можливість спілкування іноземною.

«Ми опитували батьків дітей, що були в пілоті, і вони відзначають надзвичайний ентузіазм дітей до вивчення мови. Навіть приходячи додому діти намагаються розповісти про навчання в школі, навчити батьків фразам, які вони вивчили, поділитися знаннями з однолітками. Це яскраве свідчення того, що обрано правильні методики і що вони працюють для навчання саме цієї вікової групи», – відзначила Емілі Войтенко, представник Посольства Франції в Україні.

Результати пілотування показали, що вчителів вдалося навчити чи покращити знання з найважливіших для Нової української школи напрямів.

«Вчителі знають, як організувати урок саме для 6-річних дітей, вони розуміють, як для цих дітей формулювати цілі, як їх досягати і які методи для цього потрібно використовувати, як користуватися такими інтерактивними формами навчання, як ігри, говірки, оповідання. Тобто всіма методами, які сприяють формуванню комунікативної компетентності, що необхідна для спілкування з іноземцями», – розповіла Світлана Балашова, представник Ґете-інституту в Україні.

Експерти також відзначають, що деяким вчителям потрібен подальший супровід та підтримка. На їхню думку, ідеальними майданчиками для цього можуть стати Інститути післядипломної педагогічної освіти.

Вікторія Іваніщева, представник Британської Ради в Україні, також розказала про інший спільний проект МОН та партнерів – масштабне підвищення кваліфікації для вчителів іноземної мови.

«Сьогодні ми разом вже підготували 169 тренерів, які навчатимуть 17тис вчителів англійської мови, близько 1,2тис вчителів німецької та 300 вчителів французької мови, що навчають дітей в початковій школі по всій Україні. Буде важко, але ми вже все спланували, всі вчителі мають пройти підвищення кваліфікації вже до кінця літа. Заплановано, що вони прослухають 80 годин онлайн-курсу та пройдуть очне навчання обсягом у 24 години», – повідомила Вікторія Іваніщева.

Нагадуємо, що цього року відбувається масштабне підвищення кваліфікації вчителів початкової школи. Його мають обов’язково пройти 22тис вчителів-класоводів, що братимуть перший клас з 1 вересня 2018 року, а також близько 18,5тис вчителів іноземних мов.

Категорії: + Оновлення

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: ШКОЛА ПОВИННА ЗРОБИТИ ЛЮДИНУ УСПІШНОЮ…

Ср, 2018-05-16 16:21

ДЛЯ УСПІШНОЇ КАР’ЄРИ МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ 15% ТВЕРДІ НАВИЧКИ – ЗНАННЯ, ВУЗЬКОПРОФЕСІЙНІ ВМІННЯ, А 85% – ВМІННЯ НАВЧАТИСЯ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ, КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Міністр освіти і науки України розповіла УНІАН про новації Нової української школи і фінансові потреби для цієї реформи, про те, чого чекати дітям, їх батькам і вчителям у новому навчальному році, як буде підвищуватись кваліфікація педагогів і їхня зарплатня та чи вдалося досягти згоди з країнами-сусідами, що критикують український закон «Про освіту».

Закінчується навчальний рік. Про які результати в школах, які пілотують новий стандарт початкової освіти (Нову українську школу), уже можна говорити? 

Наш попередній моніторинг свідчить про те, що є позитивні результати і такі, які змушують задуматися, яким чином далі оптимізувати роботу. Найбільш позитивним результатом, на думку вчителів і батьків, є те, що діти з великою радістю ідуть до школи. Процес навчання став дуже цікавим для дітей, він суголосний їхньому віку. Учні багато рухаються, навчаються м’яким навичкам, критичному мисленню, співпрацювати один із одним. Тому в цьому сенсі є дуже багато позитивних результатів. Що нас найбільше тривожить? Два аспекти. Перше: вчителі кажуть, що працювати їм у таких умовах, звичайно, значно складніше. Одна річ, коли діти цілий день сидять за партою і ви не думаєте, як організувати їхню діяльність, простір, вони не такі динамічні, не так активно рухаються по класу, розмовляють одне з одним… Тому всі вчителі наголошують, що їм стало цікавіше працювати, але вони більше втомлюються. Тут треба також врахувати, що 100 шкіл, які пілотують новий стандарт, не мають підручників, а щоразу отримують новий матеріал. Це також ускладнює їхню роботу. На майбутнє ми це врахуємо. Для нас, Міністерства освіти і науки, дуже важливо всіх учителів, які будуть брати 1 вересня цього року перший клас, озброїти методичними посібниками, щоб вони дуже добре розуміли і знали, що повинні робити. Всі педагоги-початківці (а їх понад 22 тисячі осіб) зараз проходять дистанційний курс навчання. 

А другий аспект?

 Другий аспект, який мене дуже хвилює, це переповнені класи. Тому що у переповнених класах, у яких навчається більше, ніж 30 дітей, дуже важко організувати роботу, щоб передбачити всі ці, як ми їх називаємо, «куточки» або «осередки», де діти займаються окремою діяльністю. Це є величезна проблема, яка, зокрема, пов’язана з новими мікрорайонами, районами житлової забудови, де, на превеликий жаль, зовсім недобросовісною є співпраця між забудовниками і органами місцевого самоврядування. Відбувається наступне: спочатку будується житло, а потім – соціальна інфраструктура. Зараз ми стали перед таким викликом, особливо у великих містах України, де ми маємо класи до 35 і навіть 40 дітей і це, на жаль, стає нормою. Розділити їх на два класи не можна, бо в принципі до 30 дітей – це є той норматив, який визначений законом. Для вивчення іноземних мов, української мови такі класи поділяються на групи, щоб дати їм більше можливості розмовляти і розвивати комунікативні навички. А от яким чином організувати активну діяльність дітей, якщо в класі на дуже обмеженій площі знаходиться понад 30-35 дітей, залишається питанням. Тому зараз ми націлюємо органи місцевого самоврядування і ставимо як пріоритет на наступні роки розбудову соціальної інфраструктури там, де є діти у районах інтенсивної забудови.

Чи готові вчителі до реформи, до реальних змін? 

Якщо ми говоримо про усіх учителів, які набиратимуть перший клас, то ще ні. Але зараз вони і ми разом із ними над цим працюємо. Наразі триває дистанційне навчання педагогів, яке розпочалося ще у лютому і буде продовжуватися до червня. Однак сам курс буде доступний завжди й надалі, щоб усі бажаючі могли його переглянути. На нього вже зареєструвалися понад 100 тисяч осіб! Тобто зареєструвалися й інші вчителі, яким цікаво пройти цей курс. Зареєструвалися і батьки, є і журналісти, які проходять це навчання. Адже цей курс піднімає питання педагогіки співробітництва. Наприклад, нещодавно відкрився модуль «Вікова нейропсихологія». Зараз надзвичайно важливо, щоб кожен учитель майбутнього першого класу пройшов цей курс до кінця. 

Як відбувається «оцінка» отриманих вчителями знань? 

Вчителі не тільки дивляться/слухають матеріал, але ще й зобов’язані потім відповісти на певні запитання і довести, що вони засвоїли цей модуль. Крім того, дистанційний курс включає в себе три очні сесії. Одна вже відбулася, другий тур проходить зараз, третій тур буде влітку. На цих очних сесіях учителі мають на практиці навчитися і спробувати ті методики, про які вони почули на дистанційному курсі. Ми підготували для цього спеціальних тренерів, які по всій Україні проводять тренінги. Тому я можу сказати, що до нового навчального року, до 1 вересня, кожен учитель, який набиратиме перший клас, пройде відповідне підвищення кваліфікації. Але є друга сторона питання: чи готові вчителі до цих змін ментально? Тому що ви можете вивчити методики, але якщо все всередині вас налаштоване виключно на авторитарну педагогіку, а не на педагогіку співробітництва, зокрема на педагогіку співробітництва з батьками, з дитиною, коли дитина сприймається, як особистість, яку повинні відшукати (бо це місія початкової школи), відшукати її можливості, її темп, її найкращий спосіб розуміння матеріалу. У зв’язку з цим ми і вирішили приділити таку велику увагу саме підвищенню кваліфікації вчителів. 

Коли мова заходить про цю реформу, багато говориться про такі собі м’які навички. Поясніть, про що саме йдеться? 

Знаєте, ця реформа стосується зміни взагалі способу мислення суспільства. Наприклад, якщо раніше школа у нас була місцем, де дитина повинна була отримати якнайбільшу порцію знань - і це було головне, то зараз, у 21 столітті, коли так бурхливо розвиваються інформаційні технології, просто великий обсяг знань – цього замало, бо знання увесь час примножуються, і їх можна знайти не лише у школі чи бібліотеці, а й просто вийшовши в інтернет з татового телефону. Проблема полягає в тому, що ви повинні мати серйозну базову знаннєву основу, з якою можна далі працювати над формуванням уміння застосовувати ці знання в житті для вирішення практичних задач. Сьогодні школа повинна зробити людину успішною. За міжнародними дослідженнями, для успішної кар’єри, наприклад, мають значення лише 15% - тверді навички – це те, що називається знання і вузькопрофесійні вміння, а 85% - це м’які навички: вміння навчатися протягом життя, критичне мислення тощо. Те, з чим ці діти вийдуть із школи і навіть із університету, буде недостатнім. Вони змушені будуть увесь час учитися, якщо хочуть рухатися вперед і розвиватися. Змінюються технології, змінюються вимоги ринку праці, змінюються обставини. У цьому сенсі школа мусить надати необхідні компетентності - не тільки знання, а ще й уміння їх застосовувати, виробляти своє ставлення до тієї чи іншої ситуації. Ти потрапляєш у різні обставини, які важко передбачити, ти повинен швидко ухвалити рішення. Як виробити критичне мислення, не довіряти всьому, що ти просто почув, а зважити всі сумніви і поставити запитання до цього. На жаль, цьому дуже мало вчили в українській школі. Хоча треба сказати, що уже сьогодні є ціла низка шкіл в Україні, де дітей навчають так. Наше завдання, як Міністерства освіти і науки, так і моє особисто як міністра, - зробити так, щоб хороша, якісна освіта була доступна всім дітям України. 
І тому наш формат – початкова школа однакова для всіх – не гірша для всіх, а краща для всіх. Я дуже сподіваюся, що 10-15% прогресивних учителів будуть також направляти цей рух уперед, а інші будуть слідувати цьому розвитку. У нас є цікава тенденція. У деяких із тих 100 пілотних шкіл розповідають: є класи, де навчаються за новими діяльнісними методиками, і є класи, де навчаються звичайно, за старою програмою. Бо на початку минулого року ми попереджали батьків, що їхня дитина іде у пілотний клас, і батьки мали дати на це згоду. Так от, ми бачимо, що тепер у тих звичайних класах учителі починають запозичувати методики НУШ від своїх колег. Батьки бачать, що все по-іншому, все динамічно і цікаво. Учителі починають учитися один від одного. 

НУШ передбачає чималу сучасну матеріальну і технічну базу. І все це першокласники вже мусять мати на 1 вересня цього року. Як буде вирішуватися це питання? Особливо, якщо говорити про сільські школи, адже у місті багато шкіл уже мають доволі непогане забезпечення. 

Реформа освіти має три основні складові: ми мусимо змінити зміст того, чому навчають, - і от для цього й запроваджується новий стандарт початкової освіти. Ми мусимо підготувати учителів. І ми мусимо створити нове освітнє середовище, в якому ці вчителі зможуть працювати, а діти – навчатися. Для того, щоб навчати активно-пошуковими, діяльносними методами навчання, зокрема у початковій школі, потрібні матеріали, з якими зможе працювати вчитель, потрібно вміти конструювати навчальне середовище. Скажімо, парти у класі не можуть стояти лише у рядах. А у нас у деяких сільських школах є ситуація, що ці парти ще й прикручені до підлоги. Тобто зараз нам треба змінити освітнє середовище, і це потребує чималих інвестицій.

Зараз ми інвестуємо в НУШ понад 1,3 млрд грн. Це цільова субвенція уряду, яка іде саме на нову українську школу у частині початкової освіти.

Як ці кошти розподілятимуться?

 Майже 1 млрд – забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та меблями. В першу чергу це піде на перші класи.

Ця субвенція потребує хоча б невеличкого співфінансування від органів місцевого самоврядування. У містах обласного значення це співвідношення повинно бути на рівні 70% на 30% (де 70% - державний бюджет, а 30% - місцевий бюджет); у районах та ОТГ – 90% на 10%; для шкіл у гірській місцевості, на лінії зіткнення – там ми просимо місцеві органи докласти всього 5%. Це насправді безпрецедентні інвестиції у початкову школу, яких давно уже не було. 

Також близько 164 млн грн передбачено на придбання техніки для початкової школи. Нам дуже важливо, щоб у кожному класі НУШ був такий собі прінт-центр, де вчитель зможе видруковувати матеріали, взяті з інтернету. Зараз створюються активні вчительські спільноти, де педагоги обмінюються матеріалами. МОН активно працює над розвитком електронних засобів навчання і, зокрема, частина з них уже будуть доступними для вчителів початкової школи. Далі - понад 272 млн грн виділено на підручники для першого класу. Понад 48 млн грн - навчально-методична література для початкових класів. Хочу наголосити, що це не всі інвестиції в НУШ. Уже пішла субвенція на місця – 200 млн грн на придбання шкільних автобусів на засадах «70% на 30%». 441 млн грн - на природничо-математичні кабінети, майже 47 млн - на кабінети української мови у школах національних меншин. У нас є проблема у цих школах із рівнем вивчення української мови. 509 млн грн – субвенція на інклюзивну освіту, бо це ще один наш пріоритет. Дітей із особливими потребами, які можуть навчатися поряд із звичайними однолітками, не ізольовувати від суспільства, а навпаки – інтегрувати. І це піде на користь їм і на користь здоровим дітям, які мають розуміти когось, хто має інші потреби, які починають розуміти цінність гідності кожної людини.

Тобто ви запевняєте, що з 1 вересня в усіх без винятку початкових класах України буде це матеріальне забезпечення? 

Повинно бути так, якщо органи місцевого самоврядування виконають свою роботу. 

А якщо органи місцевого самоврядування не виконають свою частину фінансування?

 Для того, щоб використати державну субвенцію, вони мусять виділити свій відсоток. Це перше. Друге – коли Міносвіти дає загальні технічні вимоги до необхідних закупівель на місця. У цих вимогах не сказано, у якої фірми і що повинні купувати, бо це все буде на відкритих тендерах. Але там сказано, що це повинні бути ортопедичні меблі, у яких регулюється висота, бо діти у початковій школі дуже швидко ростуть і їм треба адаптувати парти до їхнього зросту. Є рекомендації щодо кольору парти і т.д. Тобто ми даємо загальні правила для того, щоб ця парта сприяла здоровій поставі дитини, щоб цією партою можна було рухати і конструювати нею освітній простір. Такі рекомендації стосуються не тільки парт, а і техніки, яка закуповується, й інших матеріалів. Важливо, щоб органи місцевого самоврядування дотримувалися цих рекомендацій. А ще дуже важливо, щоб вони не йшли на жодні змови, тому що від цього може дуже постраждати ціна. І те, що можна було б купити на два класи, купується для одного. 

Чи буде контролюватися (і ким) використання коштів на місцях? 

Так, нам дуже важко проконтролювати все це в масштабах всієї країни. Що ми можемо зробити? Зараз ми створюємо Державну службу якості освіти (ДСЯО). У тих країнах, де триває децентралізація, завжди є загроза, що в залежності від ставлення органів місцевого самоврядування може бути різна якість освіти, різне забезпечення освітніх закладів. Тому повинен бути більш централізований нагляд за тим, що відбувається в цих школах. Власне ДСЯО, який буде фінансуватися з центру і буде абсолютно незалежним від органів місцевого самоврядування, буде мати свої регіональні підрозділи. І саме вони мають право займатися наглядом за роботою учителя і будуть мати відповідні критерії оцінки діяльності школи і того, що в цій школі мали б надати органи місцевого самоврядування. Таким чином ми будемо мати зворотню інформацію. Але, знову ж таки, в режимі постійного часу ми не можемо проконтролювати всі місцеві громади. Ми мусимо вчитися довіряти один одному, хоча це дуже складно.

На сьогодні ці кошти уже виділені? 

Кошти на фінансування школи – понад 3 млрд грн - уже виділені, вони уже пішли на місця. Але ми маємо зворотню реакцію – у деяких областях не можуть зібратися обласні ради, щоб перерозподілити ці гроші. У них немає політичного консенсунсу, вони не можуть зібратися на сесію, тому що вони між собою не можуть дійти згоди. Готові гроші, які є на рахунках, не можуть розподілити для того, щоб можна було відкривати паспорти програм, оголошувати тендери, тому що не можуть елементарно для цього зібратися. Це якраз і демонструє: або ми кожен робимо свою справу заради того, щоб досягнути результату, або затягуємо процес тільки через політичні чвари. Директори шкіл також повинні контролювати, що їм привозять, і говорити про це голосно. Тому що директор школи – це лідер реформи на місцях. 

А якщо директору школи не дають можливості «говорити голосно»? 

Так, на жаль, є і такі випадки. Але ж ми всі боролися за свободу слова і казали, що ми мусимо навчитися чути один одного. В першу чергу треба шукати виходи з будь-яких ситуацій, а не просто придушувати свій інтерес, не чуючи інтересів іншого. Директору школи важливо, щоб те, що він отримує, було справді сучасне і з цим можна було працювати. Я вже не кажу про самого вчителя. Тобто в цьому ланцюжку, починаючи від вчителя, який є найважливішим (тому що, навіть якщо є обладнання, а вчитель зайде і не знає, що з ним робити, нічого з того не буде), до директора школи, органів місцевого самоврядування, до ОДА, яка зараз отримала гроші із державного бюджету і які потім безпосередньо підуть на місця - в район і ОТГ, кожен має здійснювати свій моніторинг закупівель і поставок. І не мовчати про конкретні порушення. 

Законом передбачене поступове зростання зарплати вчителів. 

Чи будуть разом із підвищенням зарплати посилені вимоги до прийому на роботу вчителів? Ми дуже зацікавлені в тому, щоб вчителі були краще підготовлені. Тільки питання, як це зробити. На жаль, до європейського рівня заробітної плати вчителів нам ще далеко. Хоча ми постійно, порівняно з попередніми роками, підвищуємо її. Скажімо, минулого року ми просунули вчителів (і дошкільників, і позашкільників) угору на два тарифні розряди в єдиній тарифній сітці –орієнтовно зарплата у них зросла на 50%. Цього року ми дали субвенцію з держбюджету на збільшення заробітної плати на 25%.

Питання - в суті підготовки вчителів. Ми зараз працюємо над реформуванням педагогічної освіти у педагогічних університетах. Тому що наші випускники приходять абсолютно не готові працювати в реальній школі. Мені подобається, що студентам педуніверситетів близька реформа школи по духу. Вони молоді люди, вже живуть у цю епоху і розуміють цю потребу, можливо, навіть краще, ніж досвідчені вчителі, які багато років працюють у школі. Студенти відкриті до реформи. Нам ще треба відкрити до реформи викладачів педагогічних університетів. Наприклад, Британська рада в Україні проводила у наших університетах дослідження: скільки вони вивчають теорії, а скільки методики, коли готують майбутніх учителів англійської мови. Виявилося, що на бакалаврських програмах тільки 3% методики, а на магістерських – 5%. Очевидно, що так бути не може. Ми це змінюємо. Багато університетів уже це роблять, але нам важливо, щоб це зробили у масштабах усієї країни. 

А як щодо проведення конкурсів при прийомі вчителів на роботу – таке можливо у майбутньому? 

Зараз учителів на роботу беруть директори. Це нелегкий процес. Тому нам важливо покращити ситуацію з атестацією – коли вчитель повинен довести свій професійний рівень. Для цього потрібно поставити нові вимоги щодо атестації вчителя: що він має вміти? Ми, зокрема, будемо розпочинати проект із нашими фінськими колегами, які є найкращими у підготовці вчителів. Спільно будемо розробляти педагогічний профіль учителя, підходи до атестації/сертифікації, розроблятимемо нові підходи до навчального процесу у педагогічних ВНЗ. Це справді виклик. У нас є ще одна спірна ситуація. Наш трудовий кодекс передбачає, що коли вчитель влаштовується на постійне місце роботи, його практично неможливо звільнити. Для того, щоб його звільнити, він має зробити щось абсолютно екстраординарне і страшне. Якщо є професійна непридатність, учителя дуже важко звільнити. Максимум, що можна зробити, - це зменшити йому кваліфікаційну категорію. У більшості ж країн світу вчителі працюють на контрактах. Короткий, якщо це молодий вчитель і треба подивитися, як він працює, або якщо це вчитель пенсійного віку. І довгий – коли вчитель може отримати контракт на 10 років, тому що він уже довів свою професійну майстерність. На жаль, учительські профспілки категорично проти переведення вчителів на контракт, навіть вчителів пенсійного віку. 

Чи можна це змінити на державному рівні? 

На державному рівні це може бути визначено тільки трудовим кодексом. Трудовий кодекс має бути жорстко узгоджений із профспілками. У нас чомусь до сьогодні залишився пострадянський спосіб мислення: все повинно бути однаковим для всіх. Можливості повинні бути однакові для всіх… Рівний доступ до можливостей у демократичній країні для всіх громадян має бути однаковим. Але далі людина, в залежності від того, стільки вона цьому приділяє зусиль, на конкурсних засадах, за рівнем своєї праці, якістю роботи, має довести, чи вона має право на вищу зарплату, на якесь окреме преміювання. А у нас усе ще дуже часто зберігається підхід: якщо премія, то обов’язково однакова для всіх. Попри те, що один учитель готується до уроків, працює, а інший учитель – пасивний, але хоче отримати таку ж саму премію. Нам час відходити від цього. Давайте ми, по-перше, зробимо рівні можливості для всіх, тому що їх у країні сьогодні немає, а друге – почнемо винагороджувати за зусиллями людей за те, як вони здатні працювати, за показниками якості їхньої роботи. І тоді відновиться справедливість, буде більша мотивація. Ми повинні дати підтримку вчителю і стимулювати найкращих. 

Чим відрізняється сертифікація від атестації вчителя?

 Одне замінить інше чи вони існуватимуть паралельно? Спочатку атестація і сертифікація будуть існувати паралельно. Тому що атестація – це той процес, який зараз в обов’язковому порядку щоп’ять років проходить кожен учитель. Ми його не зупиняємо, а зараз, відповідно до вимог НУШ, працюємо над змінами правил цієї атестації, змінами вимог до вчителя. Поки що атестація буде. Сертифікація, яка має, орієнтовно, розпочатися у 2019/2020 роках, - це ЗНО учителя з елементами моніторингу його роботи на місці. Спочатку сертифікація буде добровільною. І якщо вчитель проходить цю сертифікацію, то він отримує двадцятивідсоткову надбавку – раз, а, по-друге, на нього лягає зобов’язання ділитися своїм професійним досвідом з іншими вчителями. Таким чином ми хочемо виявити найкращих учителів, які повинні бути носіями практик НУШ. Сертифікація буде включати ЗНО (як тест у вигляді зовнішнього оцінювання, який матиме декілька компонентів: по предмету, який викладає вчитель, компонент по методиках викладання і компонент по віковій психології дітей – як працювати з дітьми, як давати раду з різними проявами поведінки дітей). Це ЗНО буде проводити Український центр оцінювання якості освіти. Після того ДСЯО і його регіональні підрозділи будуть здійснювати моніторинг роботи вчителя за певними критеріями на місці, у школі, у класі. На основі цього будується висновок про те, чи пройшов сертифікацію цей учитель, чи ні. Ця сертифікація буде автоматично зараховуватися як атестація. По-друге, коли добре відпілотуємо сертифікацію, тоді замінимо нею всю атестацію. Це не буде ні наступного року, ні через рік. Це буде так, як колись запроваджувалося ЗНО для дітей: упродовж кількох років воно було добровільним, відпрацьовувався, дуже добре налагоджувався механізм - і лише після того ми запровадили його на національному рівні.

Категорії: + Оновлення

Учасники пробного ЗНО можуть визначити свої результати

Сб, 2018-03-24 16:47

Учасники пробного зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, що відбулось 24 березня, мають можливість визначити свої результати тестування.

Для того щоб отримати результат пробного тестування учасникам необхідно ввести свої відповіді до спеціального онлайн сервісу, посилання на який міститься в особистих кабінетах учасників пробного ЗНО, створених на сайтах регіональних центрів.

Можливість внесення відповідей на завдання тесту буде відкрита до 26 березня включно.

Ознайомитись з результатами пробного ЗНО можна буде 30 березня.

Результати проходження пробного тестування зможуть отримати лише ті особи, які внесуть свої відповіді до сервісу визначення результатів.

Регіональні центри оцінювання якості освіти:

Київський регіональний центр оцінювання якості освіти (КРЦОЯО). м.Київ, Київська Черкаська, Чернігівська області;

Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти (ВРЦОЯО). Вінницька Житомирська, Хмельницька області;

Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти (ДпРЦОЯО). Дніпропетровська, Запорізька області;

Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти (ДРЦОЯО). Донецька, Луганська області;

Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО). Чернівецька область, Закарпатська область, Тернопільська область, Івано-Франківська області;

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти (ЛРЦОЯО). Львівська, Рівненська, Волинська області;

Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти (ОРЦОЯО). Кіровоградська, Одеська області;

Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти (ХРЦОЯО). Херсонська область, Миколаївська область, АР Крим;

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти (ХРЦОЯО). Сумська, Харківська, Полтавська області.

Категорії: + Оновлення

Колегія МОН схвалює лише типові програми, авторські та експериментальні не потребують затвердження Міністерства.

Ср, 2018-03-14 11:44

ОСВІТНІ ПРОГРАМИ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ», «РОСТОК» ТА ІНШІ АВТОРСЬКІ МОЖУТЬ ПРОЙТИ ЕКСПЕРТИЗУ НА ВІДПОВІДНІСТЬ НОВОМУ ДЕРЖСТАНДАРТУ, ЩОБ ПРОДОВЖИТИ ПРАЦЮВАТИ ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Щоб шкільна програма, яка не є типовою та до яких належать, зокрема, програми «Інтелект України», «Росток», «На крилах успіху» та інші, могла використовуватись для навчання першокласників з 1 вересня 2018 року, автори програми мають звернутися до Державної служби якості освіти (ДСЯО) та отримати експертний висновок. Він стосуватиметься того, чи відповідає програма новому Державному стандарту початкової освіти. Cаме така процедура передбачена новим Законом «Про освіту», що був прийнятий ВРУ 5 вересня 2017 року.

Міністерство освіти і науки наголошує, що відповідний висновок потрібен виключно для використання програм для навчання школярів, які підуть в 1-й клас у вересні 2018 року.

Для школярів, що вже навчаються за відповідними програмами, нічого не змінюється, адже вони продовжують навчання за старим стандартом. Так само авторам програм не потрібно отримувати жодного додаткового експертного висновку, вони можуть продовжувати роботу з обраними ними програмами.

загальна середня освіта

 

Нагадуємо, що реформа загальної середньої освіти «Нова українська школа» передбачає впровадження змін по-річно протягом 12 років. Цей процес розпочнеться з 1-го класу 1 вересня 2018 року.

 

Категорії: + Оновлення

ПРОВІДНІ ІТ-ЕКСПЕРТИ ДОЛУЧАТЬСЯ ДО ПРОЕКТІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ОСВІТИ

Ср, 2018-03-07 21:42

Сьогодні, 7 березня 2018 року, було підписано Меморандум про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Асоціацією «Інформаційні технології України». Зокрема, спільна робота МОН та Асоціації буде спрямована на створення сучасного освітнього середовища, запровадження ефективного регулювання ринку освітніх технологій, сприяння розвитку цифрових компетенцій та електронного навчання в суспільстві.

«Сьогодні цифрові освітні технології набувають неабиякої популярності. Вони допомагають створювати інтерактивні та цікаві матеріали для учнів, забезпечують доступ до якісної освіти, дають змогу вчителям дистанційно підвищувати кваліфікацію, відкривають нові можливості для навчання впродовж життя», – зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Один з центральних проектів, до якого будуть залучені експерти Асоціації, – створення електронної освітньої платформи та розвиток ринку електронних підручників. Крім того, члени Асоціації зможуть взяти участь у створенні ефективної системи збору та аналізу статистики щодо інформаційно-комп’ютерних технологій в українській освіті.

«Українська ІТ-індустрія, як і інші галузі креативної економіки, є індустрією, що базується на знаннях. Тож, впровадження в освітній процес сучасних технологій та спрощення доступу до джерел знань є вкрай важливими першочерговими кроками, що сприятимуть формуванню нової когорти високоосвічених спеціалістів не тільки для ІТ-галузі, а й для інших секторів економіки», – прокоментував виконавчий директор Асоціації «ІТ України» Олександр Кубраков.

Нагадаємо, що представники Асоціації «ІТ України» брали активну участь у розробці Концепції Національної освітньої електронної платформи та двох концептуальних документів – проекту Наказу «Про затвердження Положення про електронний підручник» та проекту Постанови КМУ «Про національну електронну платформу», які зараз розміщені для громадського обговорення на сайті МОН.

 

Категорії: + Оновлення

Лілія Гриневич: місцеві органи економлять на вчителях

Пт, 2018-02-16 20:53

Автор: Лілія Гриневич, міністр освіти і науки.

У МОН почали надходити повідомлення про те, що в окремих областях місцева влада зловживає своїми повноваженнями та зменшує надбавку за престижність, а в деяких місцевостях педагогів навіть змушують протягом карантину брати відпустку за власний рахунок.

Очевидно, що така ситуація є абсолютно неприпустимою.

Освітньої субвенції на зарплати вистачає для виплати коштів вчителям. Ще з минулого року на рівні місцевих бюджетів осіли значні залишки освітньої субвенції. Ми вирішили підтримати місцеві органи та дозволили використовувати ці гроші на матеріально-технічне забезпечення. Тепер місцеві органи економлять на вчителях по максимуму.

Рішення є, і воно доволі просте. Якщо це продовжиться, ми внесемо зміни до відповідної постанови і жодної копійки із залишків освітньої субвенції на матеріально-технічне забезпечення місцеві органи витратити не зможуть.

На місцях є значні субвенції на матеріально-технічне забезпечення з державного бюджету, до 10 разів збільшилися надходження до місцевих бюджетів у межах децентралізації. При цьому заощаджувати на вчителях - це окремий різновид цинізму.

Звісно, можуть бути об‘єктивні обставини, і коштів у деяких окремих місцевостях може не вистачати. Це було і в попередні роки, і ми в робочому порядку реагували на такі ситуації. Пишіть лист на МОН, і ми шукатимемо спосіб відкоригувати. Але урізати зарплати та відправляти вчителів у примусові відпустки, аби притримати гроші і направити їх за іншим призначенням - це щось нове.

Категорії: + Оновлення

Школи викладатимуть фінансову грамотність

Пт, 2017-12-15 18:37

У межах курсу «Фінансова грамотність» вже розроблено завдання, які можуть та мають бути інтегровані для розвитку цієї компетенції в обов’язкові предмети шкільної програми. На цьому наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час відкриття Всеукраїнського турніру юних знавців курсу «Фінансова грамотність».

Вона пояснила, що, навіть як вибірковий, курс «Фінансова грамотність» виконує важливе завдання підвищення обізнаності школярів у правилах успішного та відповідального поводження з грошима, однак цього недостатньо.

«Фінансова грамотність – одна із ключових компетентностей Нової української школи, і вона вже закладена в закон «Про освіту». І попри те, що 1-й клас НУШ буде лише в 2018 році, а 12-й – аж у 2030-му, завдяки цьому курсу ми маємо напрацьовані матеріали для всіх класів і для всіх вікових груп. Це величезна робота, яку було зроблено на випередження. Фактично зараз ми в усі програми базової школи включили завдання, орієнтовані на розвиток фінграмотності, але це має бути здійснено більш системно і для всієї школи», – зазначила Гриневич.

За словами міністра, сьогодні 1100 шкіл та близько 27 тисяч учнів охоплено курсом.

«Фінансова грамотність має стати надбанням кожного, хто закінчив школу в Україні. Випускник в Україні повинен отримати ті компетентності, які потім йому допоможуть стати успішною людиною. Фінансова грамотність є однією з таких компетентностей. Я думаю, що цей конкурс допоможе вам стати консультантами у власних родинах, допомогти потім іншим людям. Адже критичне мислення, прийняття самостійних рішень, вміння брати на себе відповідальність – це є найкращий здобуток, який повинна мати кожна освічена людина», – наголосила міністр освіти.

 реформа середньої освіти

Категорії: + Оновлення

У МОН призначили першого керівника нового директорату

Пт, 2017-12-15 18:30

У Міністерстві освіти і науки офіційно призначили першого генерального директора. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Зокрема, на посаду керівника директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій призначено Дар’ю Чайку, яка до цього часу працювала заступником директора департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН.

Передбачається, що новостворений директорат відповідатиме за реалізацію державної політики у сферах інноваційної діяльності та трансферу технологій для нарощування конкурентоспроможності національної економіки.

Як відомо, у Міністерстві освіти триває конкурс з відбору експертів до директоратів відомства.

Наприкінці жовтня у відомстві були оголошені підсумки конкурсу з обрання генеральних директорів семи директоратів, які реалізовуватимуть реформи в сфері освіти і науки. За інформацією відомства, конкурсна комісія визначила переможців відбору у шести директоратах. Майже всі нові посади фахівців, заробітна плата яких складатиме більше 50 тисяч грн, отримали чиновники Міністерства освіти і науки

Категорії: + Оновлення

Уряд створив новий контролюючий орган для шкіл

Пт, 2017-12-15 18:16

Кабінет Міністрів створив Державну службу якості освіти України. Відповідне рішення було ухвалено під час засідання уряду.

Нова структура була заснована на базі Державної інспекції навчальних закладів. Планується, що реорганізований орган буде контролювати дотримання якості освіти та освітніх стандартів в українських школах.

Нова структура засновується на базі Державної інспекції навчальних закладів.

Передбачається, що нова служба якості освіти матиме ширші повноваження ніж реорганізована інспекція, а також буде представлена на регіональному рівні через спеціальні відділення.

У Міністерстві освіти, коментуючи створення нового контролюючого органу, зазначають, що єдиним плановим заходом державного нагляду щодо шкіл буде інституційний аудит.

Передбачається, що аудит має проводитись раз на десять років з метою оцінки якості освітньої діяльності закладу освіти, вироблення рекомендацій щодо її вдосконалення, а також приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність до вимог законодавства та ліцензійних умов.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, держслужба якості має стати ідеологічно новою структурою.

«Основним завданням інституційного аудиту є не «покарання винних», а допомога закладу, керівництву, вчителям у підвищенні якості їх діяльності та якості результатів навчання учнів. Отже, державний нагляд має перетворитись на інструмент забезпечення якості та єдності державної політики в сфері загальної середньої освіти», - зазначила міністр.

Разом з тим, вона повідомила, що законом передбачено, що служба отримує повноваження звертатись до судів з позовами про зобов’язання органів місцевого самоврядування, місцевих органів управління освітою усунути порушення та виконати вимоги законодавства в сфері освіти.

«Це має суттєво доповнити механізми забезпечення законності в управлінні школами і захисту їх інтересів», – запевнила Гриневич.

Категорії: + Оновлення

МОН веде консультації з Австрією, що головуватиме у Раді ЄС, стосовно донесення позиції України щодо статті 7 Закону «Про освіту»

Пн, 2017-10-23 21:42

Дуже важливо спростувати міфи про мовну статтю Закону «Про освіту», що були поширені в установах ЄС та Раді Європи. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Надзвичайним і Повноважним Послом Австрійської Республіки в Україні пані Герміною Поппеллер сьогодні, 23 жовтня 2017 року, в приміщені МОН.

Міністр підкреслила, що наразі тривають переговори стосовно імплементації мовної статті з нацменшинами в Україні, також до перемовин залучені представники відповідних країн.

«Головний їхній страх – що українська мова витіснить рідну мову. Але це не є нашою метою. Діти зможуть з першого до останнього класу навчатися рідною, однак з 5-го класу застосування державної мови буде розширюватися – через білінгвальне навчання та вивчення окремих предметів. Стаття є дуже загальною, чіткіше ми її плануємо виписати у Законі «Про загальну середню освіту» та постановах КМУ. Поки цих документів немає, і це один з факторів, що тривожить наших європейських партнерів. Зараз ми вже розпочали з ними консультації. Відбулися зустрічі з міністрами, що відповідають за освіту – Румунії, Угорщини, Польщі та Молдови, плануємо зустріч з міністром освіти і науки Болгарії. Ми з усіма досягли певного розуміння, з Польщею та Угорщиною навіть домовилися про підписання документів за результатами перемовин. У них буде зафіксовано важливість державної мови як чинника суспільно порозуміння, а також те, що освітні програми будуть узгоджені з нацменшинами. Окремо нагадую, що ми подали статтю 7 на експертизу Венеційської комісії та чекаємо на висновок», – зазначила Лілія Гриневич.

Категорії: + Оновлення

Народні депутати змінили перелік компетентностей, яким навчатимуть дітей у Новій українській школі.

Ср, 2017-09-06 18:59

 

Відповідну поправку до нового закону “Про освіту” зачитав перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський під час засідання ВР 5 вересня.

Частина перша статті 12 звучить так:

“Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності:

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

– математична компетентність;

– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність;

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом  та здоровим способом життя;

– культурна  компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими”.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила новий закон “Про освіту”. За таке рішення проголосували 255 депутатів.

Під час засідання депутати посперечались через статтю про мову, але таки дійшли до спільного варіанту відповідної статті, нардеп від партії Ляшка побачив у майбутній школі шлюбну агенцію. Також перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський на брифінгу заявив, що проект закону “Про освіту” врахував 1098 поправок — тобто 70% усіх запропонованих.

“Нова Українська Школа”

Категорії: + Оновлення

Вступ-2017: Брифінг Міністра освіти і науки Лілії Гриневич

Пт, 2017-07-28 08:27

28 липня 2017 року за участі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич відбудеться брифінг щодо перебігу вступної кампанії. Зокрема, йтиметься про:

Підсумки реєстрації заяв вступників

Верифікацію даних вступників

Алгоритм розподілу державного замовлення

Можливість вступників переконатися в справедливості надання їм бюджетних місць

Строки оприлюднення рейтингових списків

Початок: о 12.00

Місце проведення: Міністерство освіти і науки України (пр. Перемоги, 10)

Акредитація: до 11:00 28 липня за тел. 481-32-62 та e-mail: kirilova@mon.gov.ua

Також у брифінгу візьмуть участь:

Перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець

Директор департаменту вищої освіти Олег Шаров

Директор ДП «Інфоресурс» Оксана Бєлік

Категорії: + Оновлення

Новий закон «Про освіту» має надати та захистити професійну свободу педагога

Пн, 2017-06-19 21:39

Міністр: Висококваліфікований вчитель має мати повагу

Висококваліфікований вчитель має мати повагу та довіру суспільства, тому новий закон «Про освіту» має надати та захистити професійну свободу педагога. Про це написала міністр освіти і науки Лілія Гриневич у своїй колонці для УП.

За словами міністра, проектом закону передбачено систему добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів.

«Це буде перевірка педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання. Вчителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні й стануть носіями змін у шкільній освіті», - наголосила міністр.

Вона зазначила, що не менш важливим питанням є розширення способів підвищення кваліфікації для педагогів.

«Зараз вони можуть це робити лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти, які самі, на жаль, не завжди не є зразком прогресивності. Натомість закон дасть можливість вчителям обирати місце та форми підвищення кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших навчальних закладах», - зазначила Гриневич.

Також вона підкреслила, що загальна кількість годин для підвищення кваліфікації вчителя впродовж 5 років не може бути меншою 150 годин. Вчитель має сам визначити коли та де проходити підвищення кваліфікації, але робити це щорічно. Кошти для професійного зростання вчителя буде закладено до освітньої субвенції та фінансуватиметься з держбюджету.

«Висококваліфікований вчитель має мати повагу та довіру суспільства, тому закон надасть та захистить професійну свободу педагога. Сьогодні педагоги можуть працювати за авторськими програмами. Але для того, аби їх затвердили, потрібно пройти сім кіл пекла. Закон дозволить вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами або використовувати типову, що дає МОН – все залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу», - підкреслила міністр освіти Лілія Гриневич.

закон про освіту реформа середньої освіти

Категорії: + Оновлення

Оцінювання в початковій школі вдмінять не повністю

Сб, 2017-06-17 23:09

Оценивание в начальной школе полностью не отменят. Учащиеся 1-2 классов будут учиться без оценок, но с 3-4 класса дети будут привыкать к балльной системе.

Об этом сказала Министр образования и науки Украины Лилия Гриневич во время общения с педагогами в Шабской НПК (Одесская область), которая рассматривается как одна из школ, которая будет пилотировать новый стандарт начальной школы в 2017-2018 учебном году.

«Сегодня Украина имеет большие проблемы именно с идеологией оценивания — оно карательное. В новой украинской школе (НУШ) будет создана стимулирующая система — где достижения будут подчеркиваться на уровне с ошибками. При этом мы не будем снимать оценивание в начальной школе полностью. 1-2-й класс должен быть без оценок, но в 3-4-ом дети должны привыкать к бальной системе», — отметила Гриневич.

Чтобы усвоить новые методики преподавания, подходы к оцениванию и другие элементы новой школы, накануне старта реформы в первом классе 22 тысячи учителей, которые будут брать первоклассников, пройдут комплексное переобучение.

Руководитель МОН также добавила, что компетентностный подход, который является одним из основных элементов НУШ, невозможно внедрить без изменений подходов к оцениванию и измерению знаний учеников.

«Мы должны оценивать детей на основе компетентностных заданий. Это касается и ВНО. Согласитесь, что наша профильная школа сейчас ориентирована именно на сдачу оценивания. Без переориентации задач от действующей модели мы отойти не сможем», — объяснила министр.

В создании компетентных задач для ВНО должно помочь проведение международного исследования PISA, которое будет проходить в Украине в 2018 году.

«PISA специализирована именно на проверке развития компетентностей 21 столетия. Это исследование не только сделает хороший срез развития украинских подростков, а является и образцом для авторов тестов, которые наполняют тестовые тетради ВНО заданиями», — подчеркнула министр.

В МОН также напомнили, что в учебных заведениях Украины закончилось пилотирование заданий, анкет и процедур администрирования международного исследования качества образования PISA. Участниками пилотирования стали 1 670 учеников и студентов из 41 учебного заведения.

Источник: censor.net.ua

Категорії: + Оновлення

Визначено 9 недоліків освітньої системи України. У МОН оприлюднено звіт ОЕСР

Пн, 2017-06-05 22:17

Освітня система України має 9 значних недоліків, що впливають, а деякі навіть зумовлюють розвиток недоброчесності. Про це йшлося 27 березня під час презентації звіту «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017», що підготувала Організація економічного співробітництва та розвитку.«Більшість цих недоліків засновані на недосконалості, зарегульованості українського законодавства та деяких нормативних актів Уряду. Частина, наприклад, – нерівний доступ до шкільної освіти, що спричинений чергами у дитсадки, або репетиторство, – це феномени, які потребують втручання органів влади. У своєму звіті ми не критикуємо, а вказуємо на проблеми та чинники, що їх викликають, щоб МОН та місцевим органам було легше їх вирішити», – зазначив директор департаменту освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер.

Отже, у документі виокремлено такі недоліки:

Дошкільна освіта:
•нерівний доступ до дошкільної освіти, що спричинений чергами у дитячі садки.

Загальна середня освіта:
•нерівний доступ до шкільної освіти;
•неналежне визнання навчальних досягнень;
•приватні додаткові заняття вчителів;
•неналежне використання батьківських внесків;
•корумпований вплив на закупівлю підручників.

Вища освіта:
•корумпований доступ до вищої освіти (магістерські програми);
•неналежне визнання навчальних досягнень студентів;
•академічна недоброчесність.

Збір матеріалів для дослідження проходив у жовтні-листопаді 2015 року. У 2016 році команда дослідників аналізувала матеріали та проводила консультації щодо можливих шляхів вирішення зазначених недоліків системи.

«Від імені ОЕСР мушу сказати вам, пані міністр, що ми вражені зусиллями, які ви зараз докладаєте для розв’язання цих проблем та підвищення якості освіти для кращого майбутнього», – додав Андреас Шляйхер.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич представила заходи, що вже здійснені МОН для подолання зазначених у звіті недоліків.

«На сьогодні черга у садки становить 78 тис. 468 осіб. У зв’язку з тим, що в Україні відбувається процес фінансової децентралізації, в органів місцевого самоврядування з’являється більше можливостей розвитку мережі ДНЗ та її підтримки в належній якості. Так, за 2016 рік створено 26,5 тис. місць у дитсадках. Тобто, якщо ми продовжимо тенденцію до збільшення кількості місць, – за 3 роки зможемо повністю вирішити питання черги», – прокоментувала Лілія Гриневич проблему нерівного доступу до дошкільної освіти.

Вона також розповіла про затвердження нових санітарних норм для ДНЗ, які лібералізують умови створення садочків та проект Закону, що дасть можливість створювати «корпоративні дитсадки». Разом ці рішення мають стимулювати подальше створення нових місць у дитсадках.

Позбутися необхідності у репетиторстві, на думку Лілії Гриневич, допоможуть 2 структурні зміни: створення старшої трирічної профільної школи та підвищення соціального статусу вчителя.

«У 2016 році було підвищено заробітну плату педагогам в середньому на 50 %, МОН працює над дебюрократизацією школи, щоб вивільнити час вчителів для роботи з учнями, а не на виконання різноманітної бюрократичної звітності, яку від них вимагають у великій кількості», – повідомила міністр.

Унормувати питання непрозорого використання батьківських внесків має Закон «Про освіту», що прийнятий ВРУ в першому читанні. Документ містить вимогу публікувати усі видатки закладу, а також фінансові надходження з місцевого/державного бюджетів та від батьків. Таким чином, громади зможуть контролювати цільове використання коштів, які надходять до школи.

Триває робота і над процедурою відбору підручників, зокрема, йдеться про оновлення функцій репозитарію підручників, де вчителі обирають найкращі книги для публікації за державний кошт – усі підручники, що отримають понад 20 тис. голосів, друкуватимуться за бюджетні гроші. Також більше уваги приділяється критеріям оцінювання підручників, робота над оновленим варіантом яких зараз триває у МОН.

«Завдяки прозорій закупівлі підручників для 8-х класів нам вдалося зекономити кошти на друк Хрестоматії сучасних українських письменників для початкової школи у 2-х томах – 1-2 та 3-4 класи – накладом 640 тис.», – додала Гриневич.

Забезпечення якості вищої освіти – один із головних пріоритетів МОН до 2020 року. У 2016 році було пропілотовано вступ на магістерську програму «Право» на основі тестування ЗНО. В цьому навчальному році вступ за цією технологією на всі магістерські програми з «Права» відбуватиметься через процедуру незалежного тестування.

Триває процес створення репозитарію академічних текстів. Завдяки цьому інструменту буде значно більше можливостей перевіряти роботи на наявність плагіату.

З метою створення внутрішньої системи якості освіти до кінця 2017 року планується завершити розробку 120 проектів стандартів рівня бакалавр, 80 – магістр, 50 – доктор філософії. Міністерство надаватиме закладам вищої освіти методичну підтримку в створенні системи внутрішнього забезпечення якості.

Категорії: + Оновлення

Кваліфікація вчителя - найбільший виклик, - Гриневич

Вт, 2017-04-18 10:27

Знання чи вміння їх застосовувати? На що робити наголос у сучасній шкільній освіті, особливо враховуючи те, скільки нових знань щорічно, щоденно з'являється в інформаційному просторі? Про зміни у програмах середньої школи, мотивацію вчителів працювати по-новому, а студентів навчатися, «Укрінформ» спілкувався з міністром освіти Лілією Гриневич.

Ліліє Михайлівно, за минулий рік відбулися зміни, зокрема, в початковій школі оновили програми. Також з наступного навчального року запроваджується 12-річна школа. Чого очікувати далі, які зміни будуть у школі ще?

Перш за все, у нас є зараз є два головні завдання. Стратегічне завдання - впровадження реформи Нова українська школа, в перший клас якої діти підуть у 2018 році. Це потребує створення нового Держстандарту спочатку для початкової, а потім для базової та старшої школи.

Він створюватиметься з огляду на компетентністний підхід та нові методики навчання. Тобто школа даватиме дітям не лише знання, а також стійкі вміння і ставлення, цінності, що потребує зовсім іншого підходу до формування змісту освіти. Після того, як буде написано та затверджено новий Держстандарт, на його основі формуватимуться типові навчальні плани і, звісно, нові навчальні програми.

Але відкритим залишається питання, як покращити умови навчання тим дітям, які зараз навчаються в школі. І тому не менш важливе завдання - оновлення чинних шкільних програм. Очевидно, що зміст освіти, який ми сьогодні маємо в школі, і традиції навчання вже не влаштовують сучасних дітей, і чекати поетапного впровадження масштабної реформи вони не можуть.

Саме тому в 2016 році ми оновили навчальні програми початкової школи. Зараз, окрім роботи над новим Держстандартом, ми працюємо над оновленням програм базової та старшої школи в межах чинного Держстандарту. Зараз ми не можемо зробити якісь дуже вагомі зміни, але навіть ті зміни, які відбуватимуться, стимулюватимуть вчителів використовувати компетентнісний підхід. Що не менш важливо, ми наповнюємо ці програми якісно новим змістом навчання.

Які це зміни, та як вони відбуватимуться?

Оновлення навчальних програм для початкової школи - 1-4 класів - відбувалося влітку 2016 року. Їх обговорювали відкрито, на платформі EdEra, де свої пропозиції могли внести всі бажаючі. До процесу було залучено не лише фахівців, наприклад, Академії педагогічних наук, а й і вчителів-практиків, які мають досвід та розуміють, наскільки програми є застарілими. Добру волю та ініціативу проявили навіть батьки, які влітку, у мертвий сезон, ділилися своїми пропозиціями до програм.

Сьогодні знання дуже швидко помножуються, і шукати їх стає все легше. Дітей треба навчити правильно шукати інформацію, навчити, як відрізняти надійне джерело інформації від ненадійного, критично мислити і, що не менш важливо, дати їм основне ядро знань і уміння їх застосовувати.

Саме тому при оновленні програм початкової школи нам важливо було вивільнити час, власне, для формування більш стійких базових умінь. Наприклад, знання таблички множення та вміння користуватися нею для вирішення реальних життєвих завдань.

Ми дали можливість вчителям самим вирішувати, з огляду на специфіку їхнього класу, скільки часу їм треба виділяти на ту чи іншу тему. Також вони самостійно можуть приймати рішення, які твори будуть читати діти. Адже для того щоб дитина полюбила читати, її треба ознайомити з цікавими текстами, які вона зрозуміє, які суголосні сучасному світосприйняттю дитини.

До цього часу в шкільній програмі, як правило, використовували твори з минулого століття, саме ними сповнені підручники та шкільні бібліотеки. У зв'язку з цим ми вирішили підтримати оновлення програм 1-4 класу і видати Хрестоматію сучасної української дитячої літератури. Завдяки їй твори сучасних українських письменників стануть доступні для всіх українських дітей.

На платформі ЕdЕrа ми також виклали короткі відео-уроки для вчителів, щоб дати їм наочний приклад нових методик компетентісного навчання. Наприклад, розміщено поради, як навчити дитину писати есе, різні способи навчити школярів писати осмислено та з радістю.

Основний виклик зараз - оновлення програм базової школи (5-9 класів). Робитиметься це за схожою процедурою - ми вже готуємося до розміщення на EdEra чинних програм та очікуємо зауважень до них.

Що саме планується обговорити стосовно цих програм?

При оновлені програм для 5-9 класу ми маємо три основні мети. Перша мета - це синхронізувати вивчення навчального матеріалу. У теперішніх навчальних програмах є колізії, коли, наприклад, матеріал з математики, необхідний для вивчення теми з фізики, діти ще не встигли пройти. Таких речей не може бути.

Друге, переглянути програми на предмет зайвого теоретичного матеріалу.

І третє, але, мабуть, найголовніше, ми повинні наповнити ці навчальні програми оновленим компетентнісним змістом.

Що мається на увазі?

Ми хочемо інтегрувати у навчальні програми так звані наскрізні теми, які, власне, спрямовані на формування ключових компетентностей і необхідних для дитини умінь. Наприклад, громадянська компетентність. Нам потрібно виховувати відповідальних громадян, але запроваджувати для цього новий предмет - це лише зайвий раз перевантажувати наших дітей. Натомість через чинні предмети можна формувати таку громадянську компетентність, даючи відповідні тексти для занять з української літератури чи навчальні матеріали з історії.

Інший приклад - фінансова грамотність. Вже розроблено навчальні матеріали для дітей всіх вікових категорій з фінансової грамотності, які можна інтегрувати і вивчати під час уроків математики, літератури тощо.

Таким чином, наше завдання - оновити програми, супроводжуючи їх новими навчальними матеріалами, які будуть викладені в електронному вигляді, і якими зможуть користуватися батьки, вчителі і діти.

Ми говоримо про формування компетентностей, а як же бути саме з базовими знаннями з таких предметів як, наприклад, фізика, хімія, біологія? Ми ж повинні дати дитині якесь уявлення про те, як влаштований оточуючий світ.

Неможливо сформувати компетентності без того, щоб дати дитині ядро знань та уміння, необхідні для оволодіння цими компетентностями. Наприклад, фінансова грамотність передбачає, що людина добре знає математику.

Тобто це міф, що орієнтація школи на здобуття компетентностей означає, що в ній не буде знань. Компетентність - це більше, ніж знання, вона включає знання, формування стійких вмінь їх використовувати, а також формування ставлень до певних проблем.

Ми не можемо дати дитині абсолютно всі знання за час навчання в школі, тим більше, що ці знання сьогодні весь час помножуються і збільшуються. Сучасній дитині потрібно розказати, як шукати додаткові знання і як ними послуговуватися, як їх використовувати для вирішення власних чи професійних завдань.

Зараз у нас класична школа знань, але це не допомагає нам, на жаль, підвищити якість природничо-математичної освіти. І криза, власне, в тому й полягає, що лише оцим знаннєвим способом передачі знань ми вже не вирішуємо проблему якості освіти. Нам необхідно сьогодні покращити методологію вивчення математики, фізики, хімії, біології, осучаснити сам зміст освіти, тому що ці науки розвиваються і пішли вперед.

Зараз в підручниках дуже багато інформації, вона примножуються, і кожен раз в підручники і програми додається щось нове. І ми бачимо, що діти почали випадати із навчання. Ось пропустив щось, і вже не може надолужити прогалину, наприклад, з фізики чи хімії, і не може рухатися далі. Так діти втрачають інтерес до навчання.

У тому числі у зв'язку з великим обсягом тих знань та умінь, які діти повинні отримати за час здобуття загальної середньої освіти, ми і мусимо видовжувати час навчання до 12 років. Це теж один з компонентів нової української школи.

Для мене є пріоритетом так звана STEAM-освіта, що включає природничо-математичну освіту. Саме ці предмети формують інноваційне мислення, а сьогодні інноваційне мислення потрібне і гуманітаріям. Тому що вміти кожну проблему розкласти таким чином, аби послідовними кроками розв'язати її чи у особистому житті, чи в будь-якій професії, потрібно кожній людині.

Для старшої школи зміни в навчальних планах і програмах які пропонуються? Громадськість може долучитися до цього процесу?

Зараз ми обговорюємо пропозиції до нових навчальних планів для 10-11 класів. Вони мають вступати в дію з 2018 року, долучитися до їх обговорення можна на сайті Міністерства.

Потрібно розуміти, що 10-11 класи - це вже профільна школа. Діти, як правило, на цей момент вже визначились, чи вони гуманітарії, чи вони будуть іти, наприклад, в природничо-математичну освіту. Останні два роки в школі дітям мають дати можливість сконцентруватися на тих предметах, які їм необхідні для продовження своєї освіти, а не на 19 предметах в однаковому обсязі.

У всьому світі для того, щоб людина могла розвивати свою індивідуальність, їй дають можливість вибору. І в цьому навчальному плані ми постаралися 40% годин віддати на вибір школі, коли школа формує профілі, і діти, відповідно до свого профілю, можуть поглиблено вивчати ті предмети, які їм потрібні. Наприклад, коли ми говоримо про викладання природничих предметів для гуманітаріїв, ми пропонуємо мати не по одній чи півтори години фізики, хімії і біології раз у тиждень, або через тиждень.

У такому випадку у всьому світі йдуть шляхом інтегрованого курсу природничих наук - фізика, хімія, біологія. Цей крок дозволяє сформувати у дитини цілісну картину світу. Наприклад, коли вивчають тему про ДНК, то це означає, що тут є знання і з біології, і з хімії, і ці знання можуть бути інтегровані.

У нас збереглася культура окремих предметів - фізика, хімія і біологія, і ми пропонуємо інтегрований курс запроваджувати в 10-11 класі тільки для гуманітаріїв. Натомість, всі школи будуть мати право обрати вищезазначені предмети в курсі профільних, як окремі дисципліни, і вивчати їх значно більшу кількість годин.

До речі, у більшості країн з найкращими освітніми системами, які мають найкращі результати в міжнародних порівняльних дослідженнях, зокрема в PISA, де якраз тестується і математична грамотність, і природнича грамотність, там запроваджено інтегровані курси.

Хто має викладати такий інтегрований курс?

Цей курс потрібно розробити, і він повинен отримати підручник і вчителя, який здатний його читати. Тому на перехідний період цей курс буде розбиватися між вчителями і вони спільно його викладатимуть.

Для нас такі зміни - складне завдання, зараз ми обговорюємо варіант, що спочатку проведемо пілотний проект викладання цього курсу, і лише потім запровадимо його в школах по всій Україні.

Я хочу зазначити, що цей проект навчального плану - це лише проект, який знаходиться на громадському обговоренні до 30 січня. Ми отримаємо зворотну реакцію від академічної спільноти, від вчителів, від батьків і тоді лише будемо приймати остаточне рішення. У будь-якому випадку ми не можемо ховати голову в пісок від тих проблем, які маємо сьогодні.

А сьогодні ми маємо ситуацію, коли дитина, яка навчається за гуманітарним профілем, в результаті такого обрізаного, попредметного викладання фізики, хімії і біології, на які виділяється дуже мало часу, має фрагментовану природничу картину світу. Більше того, вона отримує знеохочення до вивчення цих предметів.

Наше завдання - покращити якість природничо-математичної освіти. Тому ми повинні і для гуманітаріїв зробити її такою, щоб вони мали якісне ядро знань в цій сфері.

Я зацікавлена в тому, щоб у нас створилася, власне, така спільнота, куди будуть входити не тільки науковці з Академії педагогічних наук, а творчі вчителі, іноватори, ті, хто розуміє цю проблему. І я сподіваюся, що до 2018 року, або вже навіть в другій половині 2017 року ми представимо такий модельний курс.

Якщо ми так масштабно все змінюємо в середній школі, то відповідно і фахівці, які будуть працювати в новій школі, повинні мати інший рівень підготовки.

Кваліфікація сьогоднішнього вчителя - найбільший виклик для нас. Ми зараз працюємо над концепцією нової педагогічної освіти, і це дуже важливо, адже нам потрібно змінити підходи до підготовки вчителів. Однак, не менш важливим є якісна мотивація педагогів. Цього року ми пішли на важливий крок - збільшення заробітної плати вчителів на 50%. Окрім цього, ми також збільшили стипендії для майбутніх вчителів, власне з природничо-математичних спеціальностей для того, щоб туди привести кращих абітурієнтів. Чи цього достатньо? Звичайно, що недостатньо, це лише перші кроки.

Далі на нас чекатимуть серйозніші виклики. У 2018 році починає працювати з 1 класу нова українська школа, для якої нам потрібно створити новий Держстандарт, а вчителі мають засвоїти нові методики.

Це означає, що ми за час, який у нас залишився до початку навчального 2018-19 року, маємо пропустити через систему підвищення кваліфікації всіх вчителів, які візьмуть 1 клас початкової школи у 2018-му. Тобто потрібно цей курс підвищення кваліфікації розробити, провести роботу з обласними інститутами післядипломної освіти, і лише після цього там зможуть навчатися вчителі.

Нова українська школа, як політична пропозиція, була затверджена Кабінетом Міністрів. Зараз ми працюємо над детальним планом запровадження концепції нової української школи. Детальний план буде оприлюднений орієнтовно наприкінці лютого - у березні. Викликів є дуже багато.

Якою, на вашу думку, має бути зарплата вчителя?

Наша позиція визначена у проекті закону «Про освіту», який проголосований Верховною Радою в першому читанні: посадовий оклад педагогічного працівника має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат. З такою зарплатою вчитель одразу потрапляє у середній клас. Питання в тому, як це буде забезпечуватися Державним бюджетом. Вже те, що ми підвищили рівень оплати праці вчителів на два тарифні розряди - було досить складним кроком. Важко переконати всіх, чому з усіх бюджетників зарплату потрібно підвищити тільки вчителям. Але всі розуміють, що стан українського педагога настільки погіршився, що всі погодилися з нашою пропозицією.

Вчитель в усіх розвинутих країнах не є на вищому ступені середнього класу, але завжди потрапляє в середній клас. І тоді, звичайно, це професія, якою людина може забезпечити гідний рівень життя своїй родині.

Можливо, справа не тільки у зарплаті? У регіонах, куди б могли поїхати молоді спеціалісти, могли б запропонувати житло чи якийсь соцпакет?

Так, це дуже важке питання. Ви кажете, що мотивувати сільських вчителів житлом... У нас сьогодні проблема і в містах. Погляньте, сьогодні у Києві нам катастрофічно не вистачає вчителів. І я не бачу іншого рецепту для вирішення цієї проблеми, зокрема для київської влади - як будівництво, принаймні гуртожитків для учителів. Тому що люди, які готові працювати за таку заробітну плату, можуть приїхати до Києва. Але тоді їм треба мати, де жити. Бо вони оплатити квартиру із цієї заробітної плати не можуть, не кажучи про те, щоб купити власне житло.

Шлях тільки один - підвищувати заробітну плату, так, як ми це виписали у законі, а також будувати службове житло для вчителів. Тобто на час роботи вчитель точно знатиме, що матиме гарантоване житло.

Як щодо анонсованої кілька разів добровільної сертифікації вчителів? Хто буде розробляти ці програми, яким чином відбуватиметься ця сертифікація?

У нас є так звана атестація. Кожні п'ять років її проходять всі вчителі. Вона залишається. Але нам для реформи потрібні агенти змін. А такими агентами змін є, в першу чергу, самі вчителі.

Що б ми з вами не написали в стандартах, які б ми не робили відкриті платформи чи підручники, якщо вчитель не зможе оволодіти цими методиками, зміни не торкнуться дітей. Тому ідея полягає в тому, щоб мотивувати найкращих учителів, які володіють цими методиками і спонукати їх ділитися цим досвідом зі своїми колегами.

Вчителі, які будуть відчувати, що вони готові до змін і оволоділи необхідними методиками, мають це довести на добровільній сертифікації. Якщо вони її пройдуть - отримуватимуть надбавку, але їхня додаткова функція полягатиме в тому, що вони повинні будуть ділитися своїм досвідом з колегами.

Сертифікація - це положення нового закону «Про освіту», який ще не прийнято. Тому питання добровільної сертифікації виникне лише після його прийняття. Ті з вчителів, хто пройде добровільну зовнішню сертифікацію, будуть отримувати надбавку 20% до заробітної платні.

Чи можливо запровадити в школі принцип «гроші за дитиною», як це було зроблено при вступі до вишів, коли більше фінансування йде в той виш, який обрали найбільше абітурієнтів, що вступили на бюджет?

Зараз ми розподіляємо освітню субвенцію за кількістю дітей у школах. Тобто до органів місцевого самоврядування кошти надходять саме за цим принципом. На місцях додають свої кошти, і далі цей розподіл - завдання місцевих органів влади.

Потрібно розуміти, що вартість навчання дитини у сільській малокомплектній школі значно вища, за вартість навчання у міській школі. Ми маємо 60% шкіл у селі. Якщо уніфікувати суму, що виділяється на навчання кожної дитини, малі школи не зможуть функціонувати взагалі.

Тому ми принцип «гроші за дитиною» застосовуємо тільки до дітей з особливими потребами, які ідуть на інклюзивне навчання. Цього року ми вперше дали субвенцію на таке інклюзивне навчання у розмірі понад 200 млн грн, і працюємо зараз над порядком її розподілу. І саме там будуть гроші іти за конкретною дитиною.

У законі «Про освіту», який розглядає парламент, пропонується, щоб такий принцип також застосовувався для приватної освіти. Сьогодні діти, яких батьки віддають до системи приватної освіти, фактично не отримують жодної державної підтримки. Але їхні батьки теж сплачують податки, і зважаючи на те, що ці діти здобувають загально-середню освіту, яка має підтримуватися державою, буде правильним, якщо цей принцип буде застосуватися і тут. В усіх цивілізованих країнах є якась мінімальна державна підтримка для цього сектору, яка іде за дитиною.

Звичайно, мають бути чіткі критерії, зокрема плата за навчання в таких закладах не може бути захмарною. У школи, де оплата за навчання може становити 1 000 євро, кошти іти не будуть. Натомість у нас в приватній освіті є багато навчальних закладів, які мають доволі помірну оплату і могли б залучити більшу кількість дітей, зокрема тих, які потребують особливих підходів. Це діти з особливими потребами, діти, які мають певні проблеми з самим навчанням, потребують більш індивідуалізованого підходу.

Зараз уряд підвищив розмір академічної стипендії студентам. Наприклад, якщо студент, який отримує соціальну стипендію, але демонструє і гарні академічні здобутки, то на яку зі стипендій має право претендувати - соціальну чи академічну?

У випадку, якщо цей студент сирота, він може отримувати і соціальну, і академічну стипендію одночасно. Усі інші категорії, які отримують соціальну стипендію, якщо вони отримують право на академічну, мають вибрати, яку стипендію отримувати. Справа в тому, що зараз академічна стипендія вища, ніж соціальна. І якщо ти заробив академічну стипендію своїми успіхами в навчанні, то логічніше отримувати її.

Академічна стипендія складає 1 100 гривень. Але є перелік спеціальностей технічних, природничо-математичних, куди нам власне треба залучити абітурієнтів і мотивувати їх вчитися, там академічна стипендія буде становити 1 400 гривень.

Студенти, які посядуть найкращі позиції в рейтингу, отримуватимуть підвищену стипендію - 1 600 гривень. А на природничо-математичних спеціальностях, про які я зазначала раніше, - 2036 гривень. Це перший крок до реалізації нашого положення, яке ми закладали у закон «Про вищу освіту», а саме про те, що стипендія має бути на рівні прожиткового мінімуму.

Нарахування стипендій буде відбуватися з урахуванням певних критеріїв. Це положення вступило в силу з 1 січня. Але в різних вишах час зимової сесії може відрізнятися. Як це впливає на порядок нарахування?

По-перше, нова стипендія може нараховуватися тільки за результатами нової сесії. Це означає, що якщо сесія відбулася в грудні, то у січні будуть вже підвищені стипендії. Якщо сесія проходить у січні, то зрозуміло, що за цей місяць ті, хто має на право на стипендію, отримають їх у попередньому розмірі. А за новими правилами отримають її вже у лютому.

По-друге, ми розуміємо, що зараз не всі вищі навчальні заклади готові до того, щоб так швидко напрацювати спільно зі студентами всі правила рейтингування. Тому ми залишаємо їм можливість після цієї сесії визначати рейтинг, наприклад, виключно за середнім балом, без додаткових критеріїв. Там, де встигли узгодити додаткові критерії, затвердили та погодили зі студентами, будь ласка, там вони можуть запускати нові правила.

А ці критерії університети будуть встановлювати самостійно?

Так, критерії встановлюють самі виші, вчена рада за обов'язковим погодженням з органами студентського самоврядування. Ми визначили лише базовий принцип: 90% ваги - це середній бал по екзаменаційній сесії, а 10% - інші критерії, визначені вишем. Це може бути участь у громадському житті, у студентському самоврядуванні, у науковій роботі, спортивні досягнення, тобто кожен вищий навчальний заклад визначає чітко ці критерії і повинен застосовувати їх до всіх студентів однаково.

Наталія Молчанова, оригінал на сайті Укрінформ.
 


 12-річна школа фінансування освіти реформа вищої освіти стипендії

Категорії: + Оновлення