- Новинки електронних бібліотек

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/menu.inc on line 745.

Участь українського козацтва у Московському поході 1618 р. в українській, польській та російській історіографіях (Світлана Буряченко)

Додано твір Участь українського козацтва у Московському поході 1618 р. в українській, польській та російській історіографіях (Світлана Буряченко). Буряченко, С. В.
Участь українського козацтва у Московському поході 1618 р. в українській, польській та російській історіографіях / С. В. Буряченко // Гуманітарний журнал. – 2014. – № 1-2. – С. 210-215. – Бібліогр.: 21 назв.

Стаття присвячена розгляду питання участі українського козацтвау Московському поході 1618 р. в українській, польській та російській історіографіях. Проводиться аналіз та співставлення історичних поглядів у дослідженні даного питання. Встановлено, що автори, залежно від їх національно-політичних, ідеологічних переконань, симпатій чи антипатій, по-різному оцінювали козаччину, що, своєю чергою, наклало відбиток на висвітлення питання участі українського козацтва у Московському поході.

Зерно правди (Зиґмунт Мілошевський)

Додано твір Зерно правди (Зиґмунт Мілошевський). Мілошевський Зиґмунт
Зерно правди [Текст]: роман / Зигмунт Мілошевський; пер. з пол. Божени Антоняк. - Львів : Урбіно, 2013. - 384 с. - (Серія «Кримінал»).
ISBN 978-966-2647-13-6

Холодного весняного ранку 2009 року біля стін колишньої синагоги в Сандомирі знайдено труп жінки, відомої громадської діячки, улюблениці всього міста. Поруч – незвичайної форми ніж. Слідство доручають прокурору Теодору Шацькому, бо він єдиний, хто не був пов’язаний із жертвою. У ході розслідування виявляється, що маленьке місто приховує великі таємниці. Повертаються колишні злочини й провини, у ХХІ столітті оживають середньовічні забобони й антисемітська легенда про криваве жертвоприношення. Проте кожен знає, що в будь-якій легенді є зерно правди. І це зерно прокурор Шацький повинен знайти.

Регіональна історія України в дослідженнях краківської історичної школи (60-ті рр. ХІХ – початок ХХ ст.) (Лев Баженов)

Додано твір Регіональна історія України в дослідженнях краківської історичної школи (60-ті рр. ХІХ – початок ХХ ст.) (Лев Баженов). Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2016. – Вип. 9


Стаття є внеском у відзначення 150-річчя діяльності краків-
ської історичної школи (Республіка Польща), яке відбудеться у
2019 р. У ній розглядаються витоки, створення наприкінці 60-х рр.
ХІХ ст. на базі заснованої 1869 року в Ягеллонському університе-
ті кафедри історії Польщі краківсь кої наукової школи істориків,
її розбудова до початку ХХ ст., науковий внесок, методологічні
та концептуальні засади бачення і викладу історії Польщі та
України в працях її діячів і подвижників В. Смоленського, Т. Корзона,
В. Калінки, Ст. Смольки, Ю. Шуйського, М. Бобжинського та інших,
обґрунтування ними теорії «сх ідних кресів» (окраїн) Польщі, у скла-
ді яких мислилася Правобережна Україна в кордонах 1772 р., які
нібито були не завойовані у ХV-XVI ст. Річчю Посполитою, а мир-
но колонізовані польським населенням, яке несло цивілізаторсь ку
місію в українські землі, пропонували для відродження незалежної
Польщі не революційний, а реформаторський шлях.
Аналізується процес формування з представників краківської
та варшавської історичних шкіл так званої «української історичної
школи» у польській історіографії, яка активізувала украї но знавчі
дослідження завдяки таким відомим науковцям-украї ніс там як
О. Яблоновський, Ф. Равіта-Гавронський (Польща), А. Марцин ківсь кий,
Й. Ролле, Е. Руліковський, М. Дубецький (Правобережна Україна).
Характеризуються праці представників краківської школи іс-
ториків з регіональної історії України, зокрема Київщини, Волині й
Поділля, Ю. Бартошевича, Ю. Талька-Гринцевича, Й. Ролле, К. Пу-
лась кого, М. Дубецького та ін., аналізується на прикладі творів
Й. Ролле еволюція його поглядів на історію України в плані визнан-
ня української нації на існування і права на національно-визвольну
боротьбу.
Ключові слова: Краківська історична школа, історія України,
регіональна історія, науковці-україністи, дослідження, праці, кон-
цепції.

Християнізація Київської Русі в російській історіографії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. (Лев Баженов)

Додано твір Християнізація Київської Русі в російській історіографії кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. (Лев Баженов). Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2014. – Вип. 7

В статті висвітлюється процес становлення церковної історії
як нового напрямку історичних досліджень в історіографії кінця
ХVІІІ – початку ХХ ст., під якою розуміється проникнення, хрещен-
ня, утвердження та розвиток християнської релігії та православ-
ної церкви на Русі та в Росії з кінця ІХ – початку ХІХ ст. Приділяється
увага науковому доробку авторів, яких слід розділити на дві гру-
пи: церковних діячів, котрі започаткували вказані дослідження
(Платон, Інокентій, Філарет, Макарій) та професійних істориків,
які за допомогою історичної методології та широкого викорис-
тання джерел значно розширили уявлення про процес хрещення
і утвердження християнства на Русі, стосунки зі світською (кня-
зівською) владою тощо (Н.Я. Арістов, І.І. Малишевський, В.О. Клю-
чевський, Є.Є. Голубінський, Є.В. Анічков). Охарактеризовано
основні напрямки досліджень та подано стислий аналіз основних
праць з історії християнізації давньоруської держави. З’ясовано, що процес становлення церковної історії пройшов певну еволю-
цію – від створення узагальнюючих праць до вузькоспеціалізованих
досліджень з окремих аспектів історії проникнення, становлення
та розбудови християнської релігії на теренах Русі в домонголь-
ський період.
Ключові слова: Київська Русь, церква, церковна історія, ми-
трополит, хрещення, історіографія.

Волинь і Старокостянтинів в житті та дослідженнях Олексія Барановича (до 120-річчя від дня народження українського історика) (Лев Баженов)

Додано твір Волинь і Старокостянтинів в житті та дослідженнях Олексія Барановича (до 120-річчя від дня народження українського історика) (Лев Баженов). Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2012. – Вип. 5

Розглядається та аналізується життєвий і творчий шлях уро-
дженця Хмельниччини доктора історичних наук О.І. Барановича,
який більшість своїх праць присвятив дослідженню історії Волині
та рідного міста періоду ХVI-XVIII cт.
Ключові слова: О.І. Баранович, м. Старокостянтинів, Київ,
Москва, Волинь, середньовіччя, соціально-економічна історія, кра-
єзнавство, праці.

Християнізація Середнього Подністров’я в Х-ХІІІ ст. (Лев Баженов)

Додано твір Християнізація Середнього Подністров’я в Х-ХІІІ ст. (Лев Баженов). Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2009. – Вип. 2

У статті розглядається процес християнізації населення території Середнього
Подністров’я – Пониззя в Х-ХІІІ ст., виокремлюються її етапи, звертається увага
на заснування печерних монастирів та культове будівництво нової релігії.
Ключові слова: Середнє Подністров’я, Пониззя, християнство, християні-
зація, храми, язичництво, монастир.

З історії польської преси в Україні на початку ХХ ст. (Лев Баженов)

Додано твір З історії польської преси в Україні на початку ХХ ст. (Лев Баженов). Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2008. – Вип. 1

У статті йде мова про історію польської преси в Україні на початку ХХ ст.
Особлива увага приділяється тижневій газеті «Тигоднік Подольські», яка відіг-
рала помітну роль у культурному і просвітницькому житті подолян, а сьогодні
залишається цінним джерелом для науковців.
Ключові слова: польська преса, часописи, газета, рубрики.

Синьоводська битва 1362 року: дискусійні версії (Лев Баженов)

Додано твір Синьоводська битва 1362 року: дискусійні версії (Лев Баженов). Баженов, Л. В.
Синьоводська битва 1362 року: дискусійні версії / Л. В. Баженов // Вісн. Кам’янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Іст. науки. – 2015. – Вип. 8. – С. 25-31. – Бібліогр.: 11 назв.

У статті розглядаються і аналізуються версії щодо датування, локалізації місця історичної Синьоводської битви 1362 р. та інші навколо неї дискусійні аспекти в сучасній історіографії. З’ясовуються причини існування наукових версій навколо цієї проблеми, які пояснюються винятковою бідністю писемної джерельної бази (літописи, хроніки ХІV-XVI ст.), що лише вказують на наявність Синьоводської битви, але не характеризують її, не дають поки змоги визначити точний час та місце баталії.

Аналізуються наукові гіпотези навколо проведення битви між литовсько-руськими та монголо-татарськими військами за визволення українських земель від ординського іга на р. Синюсі (тепер Кіровоградська область) або на р. Снивода (Хмільницький район Вінницької області).

Характеризуються також версії в нинішній історіографії щодо шляхів пересування обох таборів військ до місця Синьоводської битви.

Констатується, що різнобій наукових версій та недостатня їх аргументація не дали змоги на загальнодержавному рівні відзначити в Україні в 2012 році 650-ліття з часу цієї історичної битви.

Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр. (Володимир Газін)

Додано твір Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр. (Володимир Газін). Газін В.П., Копилов С.А.
Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — 2-е видання, доповнене, перероблене. — Київ, 2003. — 412 с.


У підручнику висвітлюється історія країн Європи та Америки в період 1918-1945 рр. На основі великого фактичного матеріалу аналізуються економічний і соціально-політичний розвиток держав регіону, ті нові соціальні явища (комунізм, фашизм, світова економічна криза, система ДМК), які з’явилися в часи між двома світовими війнами. Значну увагу приділено розвитку міждержавних відносин, дослідженню процесів, що призвели до Другої світової війни, ходу воєнних дій 1939¬1945 рр. Для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів та вчителів історії загальноосвітніх шкіл.

Поняття України та Волині у польській історіографії XIX ст. (Іван Ярмошик)

Додано твір Поняття України та Волині у польській історіографії XIX ст. (Іван Ярмошик). Ярмошик, І. Поняття України та Волині у польській історіографії XIX ст. / І. Ярмошик // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 6 : Історичні науки : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 6. - С. 232-240.

Аналізуються процеси наукового вивчення історії Волині польськими істориками наприкінці XVIII - XIX ст. Зокрема увага приділена трактуванню польськими авторами понять «Україна» та «Волинь» в географічному та етнографічному
відношенні.

Історія уніатської (греко-католицької) церкви в дослідженнях Едварда Ліковського (1836 – 1915 рр.) (Іван Ярмошик)

Додано твір Історія уніатської (греко-католицької) церкви в дослідженнях Едварда Ліковського (1836 – 1915 рр.) (Іван Ярмошик). Ярмошик І. Історія уніатської (греко-католицької) церкви в дослідженнях Едварда Ліковського (1836 – 1915 рр.) / І. Ярмошик // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Зб. наукових праць. – Випуск 9: Ювілейний випуск до 70-річчя професора Борисенка Володимира Йосиповича. – К., 2012. – С. 328-334

У статті аналізуються погляди польського дослідника Едварда Ліковського на історію уніатської церкви в Україні, та на становище православної церкви від часів Київської Русі до середини ХІХ ст.

Історія України в мемуарах польських авторів першої половини ХVІІ ст. (Іван Ярмошик)

Додано твір Історія України в мемуарах польських авторів першої половини ХVІІ ст. (Іван Ярмошик). Україна–Європа–Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини / Гол. ред. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2017. – Вип. 20


У статті аналізуються мемуарні твори польських авторів першої
половини ХVII ст.: державних діячів, дипломатів, воїнів, у яких
відображені сторінки історії українських земель. З-поміж них
Ф. Обуховича, М. Ємьоловського, Й. Єрлича, С. Освєнцима,
А. Радзивілла, Б. Радзивілла; визначено коло проблем,
порушених у їхніх творах.
Ключові слова: мемуарні твори, Річ Посполита, Україна, козацтво,
визвольна боротьба.

«Апологія» Бернарда Претвича як джерело до історії українського козацтва середини ХVІ ст. (Іван Ярмошик)

Додано твір «Апологія» Бернарда Претвича як джерело до історії українського козацтва середини ХVІ ст. (Іван Ярмошик). «Апологія» Бернарда Претвича як джерело до історії українського козацтва середини ХVІ ст. // Славістична збірка (ІІІ). 2017 pp. 17-50.

На основі опублікованих історичних документів. зокрема «Апології» Бернарда Претвича, листування турецького султана Сулеймана з польським королем Зигмунтом І та Зигмунтом Августом, інших актів аналізується військово-організаційна діяльність Б. Претвича по захисту українських територій від нападів татарських загонів у 40-х роках ХVI ст. та участь українських козаків у цій боротьбі.

Становище українських земель у світлі правових актів Люблінської унії 1569 р. (Іван Ярмошик)

Додано твір Становище українських земель у світлі правових актів Люблінської унії 1569 р. (Іван Ярмошик). Ярмошик, І.
Становище українських земель у світлі правових актів Люблінської унії 1569 р. / І. Ярмошик // Наук. часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Історичні науки. – 2015. – Вип. 13. – С. 267-273.


Аналізується правовий процес укладення Люблінської унії 1569 р, роль українських земель у підписанні унії, правові положення документів, котрі визначали статус Волині та Київщини у майбутній Речі Посполитій.

Полоцька земля у білорусько-литовській літописній традиції (Марина Філіпович)

Додано твір Полоцька земля у білорусько-литовській літописній традиції (Марина Філіпович). Полоцька земля у білорусько-литовській літописній традиції / М. Філіпович // Український історичний збірник — 2010. — Вип. 13, ч. 1. — С. 44-56. — Бібліогр.: 68 назв. — укр.

Стаття присвячена дослідженню легендарного сюжету про Полоцьк у другому зводі
білорусько-литовських літописів. Розглядаються причини виникнення «Повісті про Полоцьк»,
її ідейний зміст, джерела, що були використані літописцем. Здійснено спробу розкрити
проблему авторства «Повісті про Полоцьк».

Розум і культура: історична роль раціональності та раціоналізму (Ернест Ґеллнер)

Додано твір Розум і культура: історична роль раціональності та раціоналізму (Ернест Ґеллнер). Гелнер, Ернест.
Розум і культура: історична роль раціональності та раціоналізму / Е. Гелнер ; пер. з англ. С. Савченко. - Х. : Акта, 2004. - 298 с. - ISBN 966-7021-81-5
Перекладено за виданням: Reason and Culture: the hiatoris role of rationality and rationalizm. 1992

Починаючи від сімнадцятого століття, західне суспільство мало вельми бурхливі стосунки з Розумом. Декарт вирішив переглянути всі свої переконання у світлі Розуму, не дозволяючи при тому нічного іншого, — за це йому гірко докоряв Паскаль. Упродовж наступних століть зв’язок із розумом став об’єктом жвавої, нерідко навіть пристрасної дискусії. Девід Юм проголосив Розум безсилим; Імануїл Кант завважив, що більшість людей унаслідок обманутих сподівань на Розум страждають від “місології”; Ґеорґ Геґель стверджував, нібито чільне завдання філософії полягало в тому, аби показати, що саме Розум спрямовує перебіг історії.
Ця дискусія не обмежувалася цариною філософії. Макс Вебер, найвпливовіший соціолог сучасності, приділяв величезну увагу ролі Розуму в житті західного суспіль ства та в народженні суспільства індустріального. Соціальних антропологів дуже цікавила як усеосяжність, так і різноманітність концептуальної думки.
Еміль Дюркгайм навчив їх питати, чому всі люди поводяться раціонально, а Макс Вебер — запитувати, чому деякі з них виявляють більшу раціональність, ніж інші.
Ця розвідка зводить воєдино філософські, історичні й соціологічні погляди на раціональність та намагається кинути світло на питання, що лежать у підґрунті відповідних дебатів у різноманітних дисциплінах.

Політика російського царизму щодо інкорпорації Правобережної України на межі XVIII-XIX століть: питання політичного статусу (Анатолій Філінюк)

Додано твір Політика російського царизму щодо інкорпорації Правобережної України на межі XVIII-XIX століть: питання політичного статусу (Анатолій Філінюк). Політика російського царизму щодо інкорпорації Правобережної України на межі XVIII-XIX століть: питання політичного статусу / А.Г. Філінюк // Краєзнавство. — 2003. — № 1-4. — С. 158-162. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.


RSS-матеріал