- Новинки електронних бібліотек

warning: Invalid argument supplied for foreach() in /var/www/metodportal/data/www/metodportal.com/includes/menu.inc on line 745.

Українсько-південнослов'янські лексичні паралелі як джерело реконструкції ранньої історії слов'янських племен (Григорій Півторак)

Додано твір Українсько-південнослов'янські лексичні паралелі як джерело реконструкції ранньої історії слов'янських племен (Григорій Півторак). Мовознавство, 2008, № 2—3

У статті наводяться сучасні українсько-південнослов'янські лексичні паралелі. Вони свідчать про те, що предки південнослов’янських етносів переселилися на Балкани в VI—VII ст. н. е. переважно з території сучасної України, де перебували в тісних контактах з ранніми протоукраїнцями й користувалися спорідненими діалектами. У їхньому мовленні на той час уже сформувалася значна частина лексичних і деякі фонетичні та граматичні особливості, що згодом стали характерними ознаками української та південнослов’янських мов.

Ключові слова: прабатьківщина слов’ян, авари, анти, склавіни, етномовна спільність, міграційні рухи, етноси, етнічна основа, Балкани, лексичні паралелі.

Праслов'янський шар у гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії. І (О. І. Іліаді)

Додано твір Праслов'янський шар у гідронімії Сербії, Хорватії, Боснії, Герцеговини та Чорногорії. І (О. І. Іліаді). Мовознавство, 2007, № 1

Статтю присвячено проблемам реконструкції та етимології праслов’янського шару в гід­
ронімії західної частини південнослов’янського ареалу. Пропонована публікація є фрагмен­
том більшого за обсягом дослідження з відповідної проблематики.
К лю чові слова: етимологія, праслов’янський, праформа, гідронім, дериват.

Кого називали «людьми руськими» на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? До історії вживання народоназви та мовоназви «руський» в україністиці, білорусистиці та русистиці (Віктор Мойсієнко)

Додано твір Кого називали «людьми руськими» на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? До історії вживання народоназви та мовоназви «руський» в україністиці, білорусистиці та русистиці (Віктор Мойсієнко). Мойсієнко, В.
Кого називали "людьми руськими" на Русі та на поструських геополітичних утвореннях? До історії вживання народоназви та мовоназви "руський" в україністиці, білорусистиці та русистиці / В. Мойсієнко // Мовознавство : Науково-теоретичний журнал. — К. : Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, 2016. — 4. — С. 22-39.

У статті на численних прикладах із писемних пам’яток різних часових періодів проаналізовано вживання етнономена «русин», лінгвономена «руська мова/язик» та
етноатрибутива «руський». Підтверджено цілковите незбігання, лексичне й фактичне, при використанні таких номенів для називання предків білорусів, українців, росіян і
відповідно мов цих народів у різні часи їхніми сучасниками та, починаючи від ХІХ ст. й дотепер, передовсім російськими науковцями.

Походження праслов'янської назви *tyky, -ъve (Василь Лучик)

Додано твір Походження праслов'янської назви *tyky, -ъve (Василь Лучик). Мовознавство, 2007, № 2


Стосовно походження назви тиква, яка поширена в різних групах слов’янських мов, у сучасному
мовознавстві сформувалися дві основні версії: 1) псл. *tyky, -w e пояснюється у
зв’язку з гр. σίκος, σίκοος «огірок»; 2) псл. *tyky зводиться до *tykati «штовхати; вдаряти;
встромляти; торкнутися». Перша етимологія набула більшого поширення, але залишається
досить вразливою з формально-фонетичного погляду. Друга переконливіша з формального
боку, але не знайшла надійного семантичного обґрунтування, через що рідше береться до уваги
фахівцями. У статті аргументується автохтонне походження назви тиква у зв’язку з псл.
*tykati, для чого залучаються нові діалектні, ономастичні та культурологічні свідчення з української
та інших слов’янських мов.

Ключові слова: тиква, тикати, назва, праслов’янський, походження, етимологія.

Праслов'янський гідронімікон Словенії. І (О. І. Іліаді)

Додано твір Праслов'янський гідронімікон Словенії. І (О. І. Іліаді). Мовознавство, 2007, № 4—5

Статтю присвячено проблемам реконструкції та етимології праслов’янського шару в гід­
ронімії Словенії як частини західної зони південнослов’янського ареалу. Пропонована стат­
тя — фрагмент більшого за обсягом дослідження з відповідної проблематики.
К л ю ч о в і слова: етимологія, праслов’янський, праформа, гідронім, дериват.

Гідронімікон Правобережної України та проблема слов'янської прабатьківщини (Ірина Желєзняк)

Додано твір Гідронімікон Правобережної України та проблема слов'янської прабатьківщини (Ірина Желєзняк). Мовознавство, 2008, № 2-3

У статті висловлюється гіпотеза про виникнення слов’янської прабатьківщини на терені, де простежується мовна спадковість у назвах річок від індоєвропейських до архаїчних слов’янських.

Ключові слова: гідронімія, прабатьківщина слов’ян.

Середньонаддніпрянська прабатьківщина слов'ян з лінгвістичного погляд (Василь Лучик)

Додано твір Середньонаддніпрянська прабатьківщина слов'ян з лінгвістичного погляд (Василь Лучик). Мовознавство, 2008, № 2-3

З огляду на глибоку давнину зародження праслов’ян як окремого етносу проблема встановлення їхньої прабатьківщини може бути розв’язана за умови врахування сукупності позамовних
(археологічних, антропологічних, культурно-історичних та ін.) і мовних чинників. З-поміж останніх важливими є поступовість розвитку праслов’янської мови на основі індоєвропейського субстрату, збереження її архаїчних ознак на периферії функціонування (так званий закон іррадіації), переважання автохтонних доісторичних назв на території найдавнішого поселення слов’ян (принцип «сорочки»), наявність показових для відповідного періоду запозичень. З урахуванням цих та інших чинників виявлені порівняльно-історичним методом мовні факти і явища дають підстави для висновку про високу ймовірність середньонаддніпрянської прабатьківщини слов’ян.

Ключові слова: праслов’яни, праслов’янська мова, прабатьківщина слов’ян, етимологія,походження, топоніми, середньонаддніпрянський, автохтонний.

Слов'янські топоніми натериторії Греції. IX (О. І. Іліаді)

Додано твір Слов'янські топоніми натериторії Греції. IX (О. І. Іліаді). Мовознавство, 2008, № 1

У статті запропоновано етимологічну інтерпретацію давніх слов’янських ойконімів на території середньовічної Греції. Як і в попередніх статтях цього циклу, тут ставиться мета відновлення первісної форми і структурної характеристики апелятивів, законсервованих в основах розглянутих назв населених пунктів.

Ключові слова: етимологія, праслов’янський, реконструкція, дериват.

Приходьте вчора (збірка) (Геннадій Костовецький)

Додано твір Приходьте вчора (збірка) (Геннадій Костовецький). Збірка гуморесок, написаних у співавторстві двома українськими письменниками-сатириками Геннадієм Костовецьким і Олегом Поповим. Видано в серії "Бібліотека "Перця".

Україна: на межі цивілізацій (історико-політологічні розвідки) (Василь Ткаченко)

Додано твір Україна: на межі цивілізацій (історико-політологічні розвідки) (Василь Ткаченко). Україна: на межі цивілізацій: історико-політологічні розвідки / В. М. Ткаченко, О. П. Реєнт ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. - К. : [б.в.], 1995. - 159 с. - ISBN 5-7702-0991-7

Січеславці в Центральній Раді (Микола Чабан)

Додано твір Січеславці в Центральній Раді (Микола Чабан). РВВ ДНУ - Дніпропетровськ - 2000 р.
-------------------
На основі розсекречених архівних матеріалів вперше подано замовчувані сторінки діяльності земляків-січеславців, котрі входили до складу Центральної Ради за часів УНР.

Етимологічні розвідки. 9 (Віталій Скляренко)

Додано твір Етимологічні розвідки. 9 (Віталій Скляренко). Мовознавство, 2010, № 1


У статті розглядається походження слів пазуха, пазити, пазур, пах / пахва, піхва (піхви). Усі ці слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструкції
первісного значення розгляданих слів, поясненню семантичного зв’язку між словами, які зіставляються, що дозволило цілком мотивовано віддати перевагу одній з існуючих етимологічних версій (щодо слів пазуха, пах / пахва, піхва) або запропонувати своє пояснення походження слова (щодо слів пазити, пазур).

Ключові слова: етимологія, реконструкція, первісне значення, праслов’янська форма, етимологічні версії, семантичний зв’язок, індоєвропейський корінь.

«Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім». 12 (Віталій Скляренко)

Додано твір «Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім». 12 (Віталій Скляренко). Мовознавство, 2009, № 3-4


У статті окреслено сутність, обсяг та завдання когнітивної ономастики. Цей розділ науки
про власні назви є водночас розділом когнітивної науки, яка нині висувається на одне з
чільних місць у науковому розвитку людства.

Ключові слова: когнітивна наука, когнітивна ономастика, онімія, ментальний лексикон.

В Украине та на Украине: зауваги до новітнього граматичного filioque (Микола Зубов)

Додано твір В Украине та на Украине: зауваги до новітнього граматичного filioque (Микола Зубов). Мовознавство, 2009, № 3-4

У статті розглядається питання про використання граматичної форми в Украине в російській мові. Ця форма з погляду системи, норми та історії мови є цілком правомірною і вживалася ще класиками російської літератури. Типологічно ситуація подібна до історії форм в Руси — на Руси, на Москве — в Москве. Сучасні прагнення не допустити до використання в російській мові Росії форми в Украине і проголошення натомість форми на Украине єдино нормативною ґрунтуються виключно на ідеологічних засадах.

Ключові слова: Україна, Русь, Москва, українська мова, російська мова, ономастика, топонімія.

Українські етимології. 74 — 81 (Віктор Шульгач)

Додано твір Українські етимології. 74 — 81 (Віктор Шульгач). Мовознавство, 2009, № 3-4

Стаття присвячена етимологічному аналізу діалектних лексем бодало, кокиндати,
пачомп, укий, харлак, цурцур, сурушти, иімондоногий.
К лю чові слова: етимологія, реконструкція, праслов’янізм.

Етимологічні розвідки. 8 (Віталій Скляренко)

Додано твір Етимологічні розвідки. 8 (Віталій Скляренко). Мовознавство, 2009, № 1

У статті розглядається походження слів стегно, стіг, стожар, Стожари, настіж. Усі ці
слова не мають загальноприйнятої, надійної етимології. Багато уваги приділено реконструк­
ції первісного значення розглядуваних слів, що дозволило внести певні уточнення до семан­
тики відповідних індоєвропейських коренів (і не тільки до семантики).
К лю чові слова: етимологія, реконструкція, первісне значення, буквальне значення,
розвиток семантики, індоєвропейський корінь.
RSS-матеріал